Агресивна поведінка у тварин — дії тварини, спрямовані проти іншої тварини з метою її залякування, придушення волі або нанесення їй фізичних травм. Зазвичай агресивна поведінка розглядається як складова частина внутрішньовидового агоністичного поводження, але іноді говорять і про агресивність хижака стосовно жертви тощо Так, пташеня медоуказчика в перші години після вилуплення з яйця вбивають пташеняти птаха-хазяїна, у гнізді якого він вивівся. Внутрішньовидова агресія сприяє формуванню ієрархії при високій щільності популяції і територіальності при низькій її щільності. Часто агресивна поведінка виявляється вже на ранніх стадіях онтогенезу (наприклад, у личинок паразитичних перепончатокрилих, що вступають у смертоносні бійки один з одним). Агресивна поведінка пташеняти в багатьох видів хижих птахів (сов в, чапель і ін.) приводить до знищення молодшого з них (каїнізм), а іноді — і до поїдання його побратимами (канібалізм). На ґрунті агресивної поведінки можливо також дітовбивство (інфантицид) у чайкових птахів, хижих ссавців (леви), гризунів (ховрашки) і т. д При захисті групової територ гається колективна агресивна поведінка хазяїнів стосовно чужинців. В багатьох випадках агресивна поведінка стимулюється статевими гормонами.
Строение тела головоногих во многом отличается от других классов моллюсков. Они имеют на высоком уровне развитую нервную систему и органы чувств, вследствие чего для них характерно сложное поведение. Имеют двустороннюю симметрию тела. Тело состоит из трёх отделов: головы, туловища и видоизменённой ноги. Нога видоизменена в мускулистые выросты – щупальца, которые смещены на голову. Отсюда и происходит название класса – головоногие.
Головоногие моллюски – активно передвигающиеся животные. Скорость передвижения кальмара может достигать 50 км в час. Такая скорость достигается благодаря реактивному передвижения. При таком передвижения происходит выталкивание воды из мантийной полости. У таких моллюсков, как каракатицы и кальмары имеются плавники, расположенные по бокам тела, участвующие в передвижении животного.
Агресивна поведінка у тварин — дії тварини, спрямовані проти іншої тварини з метою її залякування, придушення волі або нанесення їй фізичних травм. Зазвичай агресивна поведінка розглядається як складова частина внутрішньовидового агоністичного поводження, але іноді говорять і про агресивність хижака стосовно жертви тощо Так, пташеня медоуказчика в перші години після вилуплення з яйця вбивають пташеняти птаха-хазяїна, у гнізді якого він вивівся. Внутрішньовидова агресія сприяє формуванню ієрархії при високій щільності популяції і територіальності при низькій її щільності. Часто агресивна поведінка виявляється вже на ранніх стадіях онтогенезу (наприклад, у личинок паразитичних перепончатокрилих, що вступають у смертоносні бійки один з одним). Агресивна поведінка пташеняти в багатьох видів хижих птахів (сов в, чапель і ін.) приводить до знищення молодшого з них (каїнізм), а іноді — і до поїдання його побратимами (канібалізм). На ґрунті агресивної поведінки можливо також дітовбивство (інфантицид) у чайкових птахів, хижих ссавців (леви), гризунів (ховрашки) і т. д При захисті групової територ гається колективна агресивна поведінка хазяїнів стосовно чужинців. В багатьох випадках агресивна поведінка стимулюється статевими гормонами.
Объяснение:
Строение тела головоногих во многом отличается от других классов моллюсков. Они имеют на высоком уровне развитую нервную систему и органы чувств, вследствие чего для них характерно сложное поведение. Имеют двустороннюю симметрию тела. Тело состоит из трёх отделов: головы, туловища и видоизменённой ноги. Нога видоизменена в мускулистые выросты – щупальца, которые смещены на голову. Отсюда и происходит название класса – головоногие.
Головоногие моллюски – активно передвигающиеся животные. Скорость передвижения кальмара может достигать 50 км в час. Такая скорость достигается благодаря реактивному передвижения. При таком передвижения происходит выталкивание воды из мантийной полости. У таких моллюсков, как каракатицы и кальмары имеются плавники, расположенные по бокам тела, участвующие в передвижении животного.