Назвіть ознаки, які характерні для відповідних популяцій екосистеми.
Виберіть по одному правильному варіанту відповідей із кожного стовпчика
А Продуценти Б Консументи В Редуценти
1 популяції гетеротрофних організмів, які в процесі життєдіяльності розкладають мертві ор-ганічні речовини до мінеральних 1 популяції гетеротрофних організмів, які живляться безпосередньо або через інші організми готовою органіч-ною речовиною 1 популяції автотрофних організмів,здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних
2 популяції гетеро-трофних організмів, які живляться безпосередньо або через інші організми готовою органічною речовиною 2 популяції автотрофних організмів, здатних син-тезувати органічні речовини з неорганічних 2 популяції гетеротрофних організмів, які в процесі життєдіяльності розкладають мертві органічні речовини до мінеральних
3 популяції автотрофних організмів, здатних син-тезувати органічні речо-вини з неорганічних 3 популяції гетеротрофних організмів, які в процесі життєдіяльності розкладають мертві органічні речовини до мінеральних 3 популяції гетеротрофних організмів, які живляться безпосередньо або через інші організми готовою органічною речовиною
А Б В
держи 1 и 3
Объяснение:
1. Гипотеза о занесении жизни на Землю с других космических тел имеет массу авторитетных защитников. На этой позиции стоял великий немецкий ученый Герман Гельмгольц и шведский химик Сванте Аррениус, российский мыслитель Владимир Вернадский и британский лорд-физик Кельвин. Однако наука – область фактов, и после открытия космической радиации и ее губительного действия на все живое панспермия, казалось, умерла.
Но чем глубже ученые погружаются в вопрос, тем больше всплывает нюансов. Так, теперь – в том числе и поставив многочисленные эксперименты на космических аппаратах – мы с куда большей серьезностью относимся к живых организмов переносить радиацию и холод, отсутствие воды и прочие «прелести» пребывания в открытом космосе. Находки всевозможных органических соединений на астероидах и кометах, в далеких газопылевых скоплениях и протопланетных облаках многочисленны и не вызывают сомнений. А вот заявления об обнаружении в них следов чего-то подозрительно напоминающего микробы остаются недоказанными.
3. Согласно современным представлениям, формирование Солнечной системы началось около 4600 млн лет назад с гравитационного коллапса небольшой части гигантского межзвёздного молекулярного облака. Большая часть вещества оказалась в гравитационном центре коллапса с последующим образованием звезды — Солнца. Вещество, не попавшее в центр, сформировало вращающийся вокруг него протопланетный диск, из которого в дальнейшем сформировались планеты, их спутники, астероиды и другие малые тела Солнечной системы.
Газопылевое облако, в котором сформировались Солнце и ближайшие к нему звёзды, возникло, возможно, в результате взрыва сверхновой звезды массой примерно 30 масс Солнца, после чего в космос попали тяжёлые и радиоактивные элементы. В 2012 году астрономы назвали эту сверхновую Коатликуэruen — в честь ацтекской богини