Неліктен апиын соғыстары осы күнге дейін қытай халқының есінде? 2-сабақ Сөйлемді толықтыр.
Ел Батыс державалары және Ресеймен тең емес келісімдер жасап, солардың тұзағында болды. Бүкіл елде үкіметке қарсы көтерілістер өршіп тұрды.
Елдегі жағдайды өзгерту әрекеттерінің бірі – 1898 жылғы «Реформаның жүз күні». Реформалар жүзеге асырылмады, өйткені олар
аппаратқа қатысты болды, Цы Сидің
үкіметі инновацияларға және Гуансюйдің
қарсы болды.
Очевидно, что здесь график будет основан на параболе.
Сейчас посмотрим, что будет при раскрытии модуля
\displaystyle |x-3| = \left \{ {{x-3,x>3} \atop {3-x, x<3}} \right.∣x−3∣={
3−x,x<3
x−3,x>3
Не стал рассматривать x=3x=3 , потому что он в знаменателе дроби.
При положительном раскрытии дробь равна 1, при отрицательном раскрытии дробь равна -1.
Итого имеем:
\displaystyle y=\left \{ {{x^2-6x+1+3, x>3} \atop {x^2-6x-1+3, x<3}} \right.y={
x
2
−6x−1+3,x<3
x
2
−6x+1+3,x>3
То есть \displaystyle y=\left \{ {{x^2-6x+4, x>3} \atop {x^2-6x+2, x<3}} \right.y={
x
2
−6x+2,x<3
x
2
−6x+4,x>3
Чтобы было удобно строить, выделим полный квадрат и увидим, что оба куска различаются лишь расположением по оси ОУ, а так та же парабола.
\displaystyle y=\left \{ {{x^2-6x+9-9+4=(x-3)^2-5, x>3} \atop {x^2-6x+9-9+2=(x-3)^2-7, x<3}} \right.y={
x
2
−6x+9−9+2=(x−3)
2
−7,x<3
x
2
−6x+9−9+4=(x−3)
2
−5,x>3
То есть оба куска смещены по оси ОХ на 3 единицы вправо, а смещение по ОУ зависит от самого куска: левый кусок (x<3)(x<3) смещен на 7 единиц вниз, а правый (x>3)(x>3) - на 5 единиц вниз.
Кстати, в x=3x=3 - разрыв, поэтому на графике будут две выколотые точки - слева и справа.
Сам график строится так:
Строятся полностью оба куска (довольно легко, по факту из новой точки - в 1-ом куске (3;-5), во 2-м (3;-7) строим самые параболы y=x^2y=x
2
, ну то есть мысленно представляем, что, например, точка (3;-5) является началом координат и от неё параболку шаблонную строим с заученной наизусть таблицей) и на каждом интервале остается только та часть, которая указана в системе.
Картинка 1 - два графика разным цветом
Картинка 2 - итоговый график, то есть после того, как ненужные части были убраны и был добавлен разрыв.
Объяснение:
Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.