Нейрон: Тип біосистеми Рівні організації Структурні елементи Внутрішні зв'язки Зовнішні зв'язки Синиця велика: Тип біосистеми Рівні організації Структурні елементи Внутрішні зв'язки Зовнішні зв'язки
В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.
Образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.
Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.
Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.
Думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.
Словесно-логічна пам’ять – специфічно людська пам’ять, на відміну від образної, рухової та емоційної, яка є і у тварин.
Рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.
Емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.
За тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.
Короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.
Довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.
Оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.
За запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна.
Мимовільна – пам’ять, коли ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити.
Довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.
Умовами успішного запам’ятовування є:
багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;
розбиття матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;
розуміння тощо.
Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).
Механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. Воно призводить до формального засвоєння знань.
Смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.
Умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.
1. Растение не нуждается в водной среде для полового размножения и поэтому лучше при к наземным условиям.
2. Семя защищает зародыш.
3. Семя содержит питательные вещества, необходимые зародышу (либо в семядолях, либо в эндосперме).
4. Семя обычно имеет при для распространения.
5. Семя оставаться в состоянии покоя и переживать неблагоприятные условия.
6. Семя реагирует на благоприятные условия и иногда должно пройти период дозревания, т.е. прорастает не сразу (см. гл. 15).
7. Семена образуются в результате полового размножения, а поэтому обеспечивают виду преимущества, связанные с генетической изменчивостью.
Недостатки
1. Семена имеют относительно крупные размеры из-за находящихся в них больших запасов питательных веществ. Это затрудняет их распространение по сравнению со спорами.
2. Животные часто поедают семена ради содержащихся в них питательных веществ.
3. Опыление часто зависит от внешних факторов (ветер, насекомые, вода). Поэтому оно (а значит, и оплодотворение) не всегда гарантировано, особенно если производится ветром.
4. Потери семян велики, так как вероятность выживания каждого данного семени незначительна. Поэтому для обеспечения успеха родительский спорофит должен вкладывать в производство семян большие количества вещества и энергии.
5. Запасы питательных веществ в семени ограниченны, тогда как при вегетативном размножении родительское растение доставляет дочернему растению питательные вещества до тех пор, пока это второе не станет вполне самостоятельным.
6. У двудомных видов в размножении участвуют два растения, что повышает вероятность неудачи по сравнению с размножением при участии одной родительской особи. Напомним, что двудомность-явление относительно редкое. Приведенные выше сведения можно использовать для сопоставления выгодных или невыгодных сторон организации семенных растений по сравнению со споровыми или относительных преимуществ полового и вегетативного размножения у семенных растений.
В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.
Образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.
Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.
Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.
Думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.
Словесно-логічна пам’ять – специфічно людська пам’ять, на відміну від образної, рухової та емоційної, яка є і у тварин.
Рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.
Емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.
За тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.
Короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.
Довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.
Оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.
За запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна.
Мимовільна – пам’ять, коли ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити.
Довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.
Умовами успішного запам’ятовування є:
багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;
розбиття матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;
розуміння тощо.
Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).
Механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. Воно призводить до формального засвоєння знань.
Смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.
Умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.
Відповідь:
Преимущества
1. Растение не нуждается в водной среде для полового размножения и поэтому лучше при к наземным условиям.
2. Семя защищает зародыш.
3. Семя содержит питательные вещества, необходимые зародышу (либо в семядолях, либо в эндосперме).
4. Семя обычно имеет при для распространения.
5. Семя оставаться в состоянии покоя и переживать неблагоприятные условия.
6. Семя реагирует на благоприятные условия и иногда должно пройти период дозревания, т.е. прорастает не сразу (см. гл. 15).
7. Семена образуются в результате полового размножения, а поэтому обеспечивают виду преимущества, связанные с генетической изменчивостью.
Недостатки
1. Семена имеют относительно крупные размеры из-за находящихся в них больших запасов питательных веществ. Это затрудняет их распространение по сравнению со спорами.
2. Животные часто поедают семена ради содержащихся в них питательных веществ.
3. Опыление часто зависит от внешних факторов (ветер, насекомые, вода). Поэтому оно (а значит, и оплодотворение) не всегда гарантировано, особенно если производится ветром.
4. Потери семян велики, так как вероятность выживания каждого данного семени незначительна. Поэтому для обеспечения успеха родительский спорофит должен вкладывать в производство семян большие количества вещества и энергии.
5. Запасы питательных веществ в семени ограниченны, тогда как при вегетативном размножении родительское растение доставляет дочернему растению питательные вещества до тех пор, пока это второе не станет вполне самостоятельным.
6. У двудомных видов в размножении участвуют два растения, что повышает вероятность неудачи по сравнению с размножением при участии одной родительской особи. Напомним, что двудомность-явление относительно редкое. Приведенные выше сведения можно использовать для сопоставления выгодных или невыгодных сторон организации семенных растений по сравнению со споровыми или относительных преимуществ полового и вегетативного размножения у семенных растений.
Пояснення: