Вода - універсальний розчинник хімічних речовин, і це є основною роллю рідини в життя всіх живих організмів. Кров, лімфа, міжклітинна, внутрішньоклітинна рідина, сльоза, слина, піт, шлунковий сік, сік підшлункової залози, жовч, сеча, кишкові виділення і виділення з статевих або дихальних шляхів - це все вода з розчиненими в ній речовинами.
Чим більше концентрація води в будь-якої біологічної рідини, тим вище швидкість взаємодій молекул: швидше доставляються поживні речовини клітин, швидше поповнюються енергетичні запаси, швидше виводяться побічні продукти біохімічних реакцій, швидше проходять процеси оновлення та відновлення.
C до води легше йде проникнення клітин імунної системи в найдальші «куточки» організму. Зменшення кількості води у будь-якої біологічної рідини приводить до її згущення і порушення метаболізму. Присутність та значення води в організмі людини: Тіло 65% Скелет 22% Жирова тканина 99% Склоподібне тіло ока 99% Мозок 85% Зубна емаль 0.2% Кров 83%
Складне утворення, що забезпечує перехід збудження із нервового волокна на нервову, м'язову, або залозисту клітину називається синапсом. Всі синапси поділяють на центральні і периферичні.Периферичний синапс– це ділянка контакту між аксоном і клітинами робочого органа.Центральний синапс – це місце контакту аксона одного нейрона із відростком або тілом іншої нервової клітини.
Синапс складається із трьох основних елементів – пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани і синаптичної щілини. Проведення збудження через синапс є складним процесом (мал. 3.2)..
Периферичні синапси передають імпульс збудження за до медіаторів.
Медіатором, за до якого передається збудження в нервово-м'язових скелетних і міжнейронних синапсах, є ацетилхолін. Закінчення постгангліонарних симпатичних нервових волокон виділяють в основному норадреналін і в незначній кількості адреналін. Ацетилхолін бере участь не тільки у передачі збудження, а й впливає на процеси обміну речовин і зумовлює підвищення лабільності, необхідної для більш швидкої передачі наступних імпульсів збудження
Кров, лімфа, міжклітинна, внутрішньоклітинна рідина, сльоза, слина, піт, шлунковий сік, сік підшлункової залози, жовч, сеча, кишкові виділення і виділення з статевих або дихальних шляхів - це все вода з розчиненими в ній речовинами.
Чим більше концентрація води в будь-якої біологічної рідини, тим вище швидкість взаємодій молекул: швидше доставляються поживні речовини клітин, швидше поповнюються енергетичні запаси, швидше виводяться побічні продукти біохімічних реакцій, швидше проходять процеси оновлення та відновлення.
C до води легше йде проникнення клітин імунної системи в найдальші «куточки» організму. Зменшення кількості води у будь-якої біологічної рідини приводить до її згущення і порушення метаболізму.
Присутність та значення води в організмі людини:
Тіло 65%
Скелет 22%
Жирова тканина 99%
Склоподібне тіло ока 99%
Мозок 85%
Зубна емаль 0.2%
Кров 83%
Складне утворення, що забезпечує перехід збудження із нервового волокна на нервову, м'язову, або залозисту клітину називається синапсом. Всі синапси поділяють на центральні і периферичні.Периферичний синапс– це ділянка контакту між аксоном і клітинами робочого органа.Центральний синапс – це місце контакту аксона одного нейрона із відростком або тілом іншої нервової клітини.
Синапс складається із трьох основних елементів – пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани і синаптичної щілини. Проведення збудження через синапс є складним процесом (мал. 3.2)..
Периферичні синапси передають імпульс збудження за до медіаторів.
Медіатором, за до якого передається збудження в нервово-м'язових скелетних і міжнейронних синапсах, є ацетилхолін. Закінчення постгангліонарних симпатичних нервових волокон виділяють в основному норадреналін і в незначній кількості адреналін. Ацетилхолін бере участь не тільки у передачі збудження, а й впливає на процеси обміну речовин і зумовлює підвищення лабільності, необхідної для більш швидкої передачі наступних імпульсів збудження