Хими́ческая термодина́мика — раздел физической химии, изучающий процессы взаимодействия веществ методами термодинамики. Применение термодинамического подхода к химическим реакциям основано на том, что в фундаментальном уравнении Гиббса в качестве переменных можно использовать как массы или количества независимых компонентов, — если условия задачи не требуют детального рассмотрения химического равновесия, — так и массы (количества) составляющих веществ совместно с уравнениями связи, описывающими химические реакции, — когда требуется подробное описание химического равновесия[1][2].
С целью упрощения рассмотрения химических реакций, протекающих в закрытых системах, применяют предложенный Т. де Донде[en] метод, основанный на использовании химической переменной. Этот рассмотрения, в отличие от подхода Гиббса, пригоден только для закрытых термодинамических систем[3][4].
Основными направлениями химической термодинамики являются:
Классическая химическая термодинамика, изучающая термодинамическое равновесие вообще. Термохимия, изучающая тепловые эффекты, сопровождающие химические реакции. Теория растворов, моделирующая термодинамические свойства вещества исходя из представлений о молекулярном строении и данных о межмолекулярном взаимодействии. Химическая термодинамика тесно соприкасается с такими разделами химии, как
Корене́вий чо́хлик — багатоклітинний утвір, що прикриває конус наростання кореня. Утворюється з клітин каліптрогену (особлива твірна тканина конуса наростання) або з апікальної меристеми кореня. Складається з комплексу живих паренхімних клітин з тонкими оболонками, що легко ослизнюються, та з великої кількості чутливих до гравітації клітин — статоцитів[1]. Кореневий чохлик захищає ростучу зону кореня рослин від механічних пошкоджень, а також сприяє просуванню кореня в ґрунті завдяки ослизненню оболонок зовнішніх клітин. Кореневий чохлик відсутній у деяких паразитичних рослин, а в багатьох водяних рослин (наприклад, у ряски, жабурника) його замінює коренева кишенька, яка, мабуть, захищає корінь від вимивання солей та від пошкоджень дрібними тваринами.
С целью упрощения рассмотрения химических реакций, протекающих в закрытых системах, применяют предложенный Т. де Донде[en] метод, основанный на использовании химической переменной. Этот рассмотрения, в отличие от подхода Гиббса, пригоден только для закрытых термодинамических систем[3][4].
Основными направлениями химической термодинамики являются:
Классическая химическая термодинамика, изучающая термодинамическое равновесие вообще.
Термохимия, изучающая тепловые эффекты, сопровождающие химические реакции.
Теория растворов, моделирующая термодинамические свойства вещества исходя из представлений о молекулярном строении и данных о межмолекулярном взаимодействии.
Химическая термодинамика тесно соприкасается с такими разделами химии, как
Объяснение:
Корене́вий чо́хлик — багатоклітинний утвір, що прикриває конус наростання кореня. Утворюється з клітин каліптрогену (особлива твірна тканина конуса наростання) або з апікальної меристеми кореня. Складається з комплексу живих паренхімних клітин з тонкими оболонками, що легко ослизнюються, та з великої кількості чутливих до гравітації клітин — статоцитів[1]. Кореневий чохлик захищає ростучу зону кореня рослин від механічних пошкоджень, а також сприяє просуванню кореня в ґрунті завдяки ослизненню оболонок зовнішніх клітин. Кореневий чохлик відсутній у деяких паразитичних рослин, а в багатьох водяних рослин (наприклад, у ряски, жабурника) його замінює коренева кишенька, яка, мабуть, захищає корінь від вимивання солей та від пошкоджень дрібними тваринами.