1. Палеонтологический метод. Заключается в изучении ископаемых остатков организмов, проживающих в геологические периоды, и сравнение их с ныне живущими видами или так же вымершими переходными формами.
2. Эмбриологический метод. Сравнение зародышей различных представителей животного мира на разных стадиях развития, нахождение сходств и расхождений.
3. Сравнительно-морфологический метод. Изучение внешнего и внутреннего строения одних видов, сравнение определённых морфологических частей организма одного вида с другим и нахождение сходств и различий между ними.
4. Биогеографический метод. Изучение географического положения популяций живых организмов, и сравнение их с предположительными данными о проживании других организмов в определённые геологические периоды, и на основании этого установление хода эволюции.
5. Генетический метод. Изучение хромосомных наборов видов, сравнение их между собой, и по мере нахождения сходств выстраивание эволюционной цепочки.
Властивості. Між ферментами і каталізаторами неорганічної природи існують певні спільні та відмінні ознаки. Спільним є те, що вони: а) можуть каталізувати лише термодинамічно можливі реакції і прискорюють лише ті реакції, які можуть відбуватися і без них, однак із меншою швидкістю; б) не використовуються під час реакції і не входять до складу кінцевих продуктів; в) не зміщують хімічної рівноваги, а лише прискорюють її настання. Для ферментів характерні і деякі специфічні властивості, яких не мають неорганічні Ферменти не руйнуються в реакціях, тому дуже мала їх кількість викликає перетворення великої кількості субстрату наприклад, 1 молекула каталази може розщепити за 1 хв понад 5 млн молекул Н2O2). Ферменти є каталізаторами з регульованою активністю, яка може суттєво змінюватися під впливом певних хімічних сполук, що збільшують або зменшують швидкість реакції, яка каталізується. У ролі активаторів виступають катіони металів, аніони
1. Палеонтологический метод. Заключается в изучении ископаемых остатков организмов, проживающих в геологические периоды, и сравнение их с ныне живущими видами или так же вымершими переходными формами.
2. Эмбриологический метод. Сравнение зародышей различных представителей животного мира на разных стадиях развития, нахождение сходств и расхождений.
3. Сравнительно-морфологический метод. Изучение внешнего и внутреннего строения одних видов, сравнение определённых морфологических частей организма одного вида с другим и нахождение сходств и различий между ними.
4. Биогеографический метод. Изучение географического положения популяций живых организмов, и сравнение их с предположительными данными о проживании других организмов в определённые геологические периоды, и на основании этого установление хода эволюции.
5. Генетический метод. Изучение хромосомных наборов видов, сравнение их между собой, и по мере нахождения сходств выстраивание эволюционной цепочки.