Жи́влення росли́н — процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання їх життєдіяльності. Живлення є частиною заг. обміну речовин рослинного організму.
За характером живлення рослини поділяють на гетеротрофи (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні водорості й вищі рослини) і автотрофи (всі фотосинтезуючі зелені рослини і хемосинтезуючі бактерії; див. фотосинтез, хемосинтез).
Серед рослин з гетеротрофним типом живлення розрізняють сапрофіти, що беруть сполуки з відмерлих решток, кореневих виділень та ін. продуктів органічного походження, і паразити, які для живлення використовують речовини живих організмів.
У автотрофних рослин розрізняють повітряне, або листкове живлення і ґрунтове, або кореневе живлення (див. Мінеральне живлення рослин). Багато рослин здійснює і автотрофний, і гетеротрофний типи живлення (наприклад, комахоїдні рослини). Часто рослини з різним типом живлення вступають у симбіоз, використовуючи для свого живлення продукти життєдіяльності одна одної (наприклад, мікориза).
Объяснение:На відміну від рослин, гриби поглинають із середовища і мінеральні, й органічні сполуки.
Рослини й гриби, як і всі живі організми, дихають. При цьому вони поглинають атмосферний кисень і виділяють у навколишнє середовище вуглекислий газ. Але рослини здатні до фотосинтезу і водночас потребують надходження як кисню (для дихання), так і вуглекислого газу (для фотосинтезу).
Дослідницька поведінка у тварин – компонент психічної діяльності, що забезпечує біологічно адекватну орієнтацію поведінки тварин в ситуації новизни.
У дослідницькій поведінці велику роль грає новизна подразників. Наприклад, в одному з дослідів щурів тричі на день вміщували у Т-подібний лабіринт, де в кінці кожного з відгалужень знаходився порожній ящик, стінки якого були розмальовані зображеннями різних геометричних фігур. В одному ящику фігури були завжди однакові, а в іншому - кожний раз змінювались. Виявилось, що щури проводять значно більше часу в тому ящику, де фігури постійно змінювались.
Дослідницька поведінка залежить не тільки від новизни подразника, а й від того, наскільки нова ситуація схожа на вже відому тварині. Наприклад, щури, які добре ознайомились з лабіринтом, пофарбованим у білий колір, будуть знову уважно обстежувати темно-сірий лабіринт такої ж форми. Дослідницька активність може досить успішно конкурувати з прагненнями утамувати голод і спрагу. Велику роль у дослідницькій поведінці відіграє страх.
Жи́влення росли́н — процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання їх життєдіяльності. Живлення є частиною заг. обміну речовин рослинного організму.
За характером живлення рослини поділяють на гетеротрофи (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні водорості й вищі рослини) і автотрофи (всі фотосинтезуючі зелені рослини і хемосинтезуючі бактерії; див. фотосинтез, хемосинтез).
Серед рослин з гетеротрофним типом живлення розрізняють сапрофіти, що беруть сполуки з відмерлих решток, кореневих виділень та ін. продуктів органічного походження, і паразити, які для живлення використовують речовини живих організмів.
У автотрофних рослин розрізняють повітряне, або листкове живлення і ґрунтове, або кореневе живлення (див. Мінеральне живлення рослин). Багато рослин здійснює і автотрофний, і гетеротрофний типи живлення (наприклад, комахоїдні рослини). Часто рослини з різним типом живлення вступають у симбіоз, використовуючи для свого живлення продукти життєдіяльності одна одної (наприклад, мікориза).
Объяснение:На відміну від рослин, гриби поглинають із середовища і мінеральні, й органічні сполуки.
Рослини й гриби, як і всі живі організми, дихають. При цьому вони поглинають атмосферний кисень і виділяють у навколишнє середовище вуглекислий газ. Але рослини здатні до фотосинтезу і водночас потребують надходження як кисню (для дихання), так і вуглекислого газу (для фотосинтезу).
Дослідницька поведінка у тварин – компонент психічної діяльності, що забезпечує біологічно адекватну орієнтацію поведінки тварин в ситуації новизни.
У дослідницькій поведінці велику роль грає новизна подразників. Наприклад, в одному з дослідів щурів тричі на день вміщували у Т-подібний лабіринт, де в кінці кожного з відгалужень знаходився порожній ящик, стінки якого були розмальовані зображеннями різних геометричних фігур. В одному ящику фігури були завжди однакові, а в іншому - кожний раз змінювались. Виявилось, що щури проводять значно більше часу в тому ящику, де фігури постійно змінювались.
Дослідницька поведінка залежить не тільки від новизни подразника, а й від того, наскільки нова ситуація схожа на вже відому тварині. Наприклад, щури, які добре ознайомились з лабіринтом, пофарбованим у білий колір, будуть знову уважно обстежувати темно-сірий лабіринт такої ж форми. Дослідницька активність може досить успішно конкурувати з прагненнями утамувати голод і спрагу. Велику роль у дослідницькій поведінці відіграє страх.
Объяснение: