Обмін кальцію і фосфору регулює: *
гіпофіз
паращитоподібні залози
щитовидна залоза
Бронзова хвороба є порушенням функції: *

гіперфункція
гіпофункція
надниркових залоз
гіпофізу
Обмін речовин регулює: *

вазопресин
тироксин
інсулін
окситоцин
Акромегалія виникає внаслідок гіперфункції: *

щитовидної залози
підшлункової залози
гіпофіза
Залозою внутрішньої секреції є: *

шлункові залози
епіфіз
щитовидна залоза
Рівень глюкози в крові регулює: *

окситоцин
вазопресин
інсулін
паратгормон
Гігантизм є порушенням функції: *

гіпофізу
щитовидної залози
гіпофункція
гіперфункція
Установіть відповідність між залозами та їх характеристикою. *

зовнішньої секреції внутрішньої секреції змішаної секреції зайве
здійснюють вплив за до нервових імпульсів
одночасно виконують зовнішньо- і внутрішьосекреторну функцію
мають протоки, виділяють секрет у порожнини тіла, органів або зовнішнє середовище
не мають протоків і виділяють секрети (гормони) в кров, що їх омиває
здійснюють вплив за до нервових імпульсів
одночасно виконують зовнішньо- і внутрішьосекреторну функцію
мають протоки, виділяють секрет у порожнини тіла, органів або зовнішнє середовище
не мають протоків і виділяють секрети (гормони) в кров, що їх омиває
Раннє статеве дозрівання із швидким припиненням росту виникає внаслідок гіперфункції: *

гіпофіза
надниркових залоз
підшлункової залози
Третя стадією стресу є: *

стадія виснаження
стадія опору
реакція тривоги
Безпосередньо куди потрапляють секрети, які синтезуються залозами зовнішньої секреції *

кров
поверхня шкіри
тканинна рідина
кишечник
нервові клітини
«Острівцями» клітин підшлункової залози синтезується: *

інсулін
адреналін
тестостерон
гастрин
Регулює ріст організму в молодому віці: *

вазопресин
соматотропний
паратгормон
інсулін
Безпосередньо куди потрапляють гормони, які синтезують залози внутрішньої секреції: *

кишечник
кров
поверхня шкіри
нервові клітини
тканинна рідина
Корковим шаром надниркових залоз синтезується: *

андрогени і естрогени
глюкокортикоїди
адреналін
глюкагон
Установіть відповідність між залозами та їх представництвом. *

зовнішньої секреції внутрішньої секреції змішаної секреції
епіфіз, гіпофіз, вилочкова, надниркові
підшлункова, статеві
слизові, потові, слинні, печінка, молочні
епіфіз, гіпофіз, вилочкова, надниркові
підшлункова, статеві
слизові, потові, слинні, печінка, молочні
Лактацію регулює: *

вазопресин
інсулін
паратгормон
окситоцин
Базедова хвороба виникає внаслідок гіперфункції: *

щитовидної залози
підшлункової залози
гіпофіза
Острівцями Лангерганса синтезується: *

глюкагон
адреналін
тестостерон
гастрин
Мозковим шаром надниркових залоз синтезується: *

адреналін
гастрин
тестостерон
глюкагон
Залозою внутрішньої секреції є: *

гіпофіз
слинні залози
підшлункова залоза
Кретинізм виникає внаслідок гіпофункції: *

підшлункової залози
щитовидної залози
гіпофіза
Першою стадією стресу є: *

стадія опору (резистентності)
стадія виснаження
реакція тривоги

Дискретность - это свойство материи, дословно переводится "прерывистый, разделенный". Биологический вид организмов, состоит из отдельной , тело особи из  из органов, органы , из тканей, ткани из клеток, в клетках имеются органоиды, органоиды из макромолекул, каждая изолирована и может выполнять свою функцию. Основа дискретности  - это структурная  упорядоченность.

Рост и развитие - это всеобщее свойство материи. Это необратимый процесс направленный на  изменения объектов живой и неживой природы.Результатом развития может быть какое-то новое  качество и состояние объекта.
Замедлить или ускорить раст и развитие могут факторы среды (температура, свет, влажность, давление), генетические мутации (радиация, химические вещества)

Наследственные заболевания человека

Определяя формирование фенотипа человека в процессе его развития, наследственность и среда играют определенную роль в развитии порока или заболевания. Вместе с тем, доля участия генетических и средовых факторов варьируется при разных состояниях. С этой точки зрения формы отклонений от нормального развития принято делить на 3 группы: наследственные заболевания (хромосомные и генные), мультифакторные заболевания.

Наследственные заболевания. В зависимости от степени повреждения генетического материала различают хромосомные и генные заболевания. Развитие этих заболеваний целиком обусловлено дефектностью наследственной программы, а роль среды заключается в модификации фенотипических проявлений болезни. К этой группе относят хромосомные и геномные мутации и многогенно наследуемые заболевания. Наследственные болезни всегда связаны с мутацией, однако фенотипические проявления последней, степень выраженности у разных особей могут различаться. В одних случаях это обусловлено дозой мутантного аллеля, в других – влиянием окружающей среды.

Мультифакторные заболевания (болезни с наследственной предрасположенностью). В основном это болезни зрелого и преклонного возраста. Причинами их развития являются факторы окружающей среды, однако степень их реализации зависит от генной конституции организма.

Хромосомные заболевания человека

Эта группа болезней обусловлена изменением структуры отдельных хромосом или определенного их количества в кариотипе (дисбаланс наследственного материала). У человека описаны геномные мутации по типу полиплоидии, которые встречаются у абортированных эмбрионов (плодов) и мертворожденных. Основную часть хромосомных болезней составляют анэуплоидии. Большинство из них касается 21 и 22 хромосом и чаще всего встречаются у мозаиков (особи имеющие клетки с мутантным и нормальным кариотипом). Трисомии описаны по большому числу аутосом и Х-хромосоме (может присутствовать в 4-5 экземплярах). Структурные перестройки хромосом также, как правило, дисбалансом генетического материала. Степень снижения жизне зависит от количества недостающего или избыточного наследственного материала и вида измененной хромосомы.

Хромосомные изменения, приводящие к поркам развития, чаще всего привносятся в зиготу с гаметой одного из родителей. При этом все клетки нового организма будут иметь аномальный хромосомный набор (для диагностики достаточно проанализировать кариотип клеток какой-либо ткани). Если хромосомные нарушения возникают в одном из бластомеров во время первых делений зиготы, образованной из нормальных гамет, то развивается мозаичный организм. Для определения вероятности появления хромосомной болезни в потомстве семей, уже имеющих больных детей, необходимо установить является ли это нарушение возникшим заново или унаследованным. Часто родители больных детей имеют нормальный кариотип, а болезнь является результатом мутаций в одной из гамет. В этом случае вероятность хромосомного нарушения маловероятна. В другом случае, в соматических клетках родителей обнаруживаются хромосомные или геномные мутации, которые могут передаваться их половым клеткам. Хромосомные нарушения передают потомству фенотипически нормальные родители, являющиеся носителями сбалансированных хромосомных перестроек. Фенотипическое проявление различных хромосомных и геномных мутаций характеризуется ранним и множественным поражением различных систем и органов. Хромосомные заболевания характеризуются сочетанием многих врожденных пороков. Для них также характерны многообразие и вариабельность фенотипических проявлений. Наиболее специфические проявления хромосомных заболеваний связано с дисбалансом по относительно небольшому фрагменту хромосомы. Дисбаланс по значительному объему хромосомного материала делает картину менее специфической.