Гумора́льна регуля́ція - це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканинну рідину.
Чинниками гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин, або метаболіти (продукти розпаду білків, вуглекислий газ тощо). Гормони, що виділяються ендокринними залозами (залозами внутрішньої секреції), є найважливішими біологічними регуляторами обміну речовин та інших функцій організму.
У людини основними видами регуляції є нервова й гуморальна, які характеризуються певними особливостями.
Газообмін здійснюється в альвеолах легень, і в нормі спрямований на захоплення з вдихуваного повітря кисню і виділення в зовнішнє середовище утвореного в організмі вуглекислого газу.
Доросла людина, перебуваючи в стані спокою, здійснює в середньому 14 дихальних рухів у хвилину, однак частота дихання може зазнавати значні коливання (від 10 до 18 за хвилину)[1]. Доросла людина робить 15-17 вдихів-видихів у хвилину, а новонароджена дитина робить 1 вдих в секунду. Вентиляція альвеол здійснюється чергуванням вдиху (інспірація) і видиху (експірації). При вдиху в альвеоли надходить атмосферне повітря, а при видиху з альвеол видаляється повітря, насичене вуглекислим газом.
Гумора́льна регуля́ція - це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканинну рідину.
Чинниками гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин, або метаболіти (продукти розпаду білків, вуглекислий газ тощо). Гормони, що виділяються ендокринними залозами (залозами внутрішньої секреції), є найважливішими біологічними регуляторами обміну речовин та інших функцій організму.
У людини основними видами регуляції є нервова й гуморальна, які характеризуються певними особливостями.
Газообмін здійснюється в альвеолах легень, і в нормі спрямований на захоплення з вдихуваного повітря кисню і виділення в зовнішнє середовище утвореного в організмі вуглекислого газу.
Доросла людина, перебуваючи в стані спокою, здійснює в середньому 14 дихальних рухів у хвилину, однак частота дихання може зазнавати значні коливання (від 10 до 18 за хвилину)[1]. Доросла людина робить 15-17 вдихів-видихів у хвилину, а новонароджена дитина робить 1 вдих в секунду. Вентиляція альвеол здійснюється чергуванням вдиху (інспірація) і видиху (експірації). При вдиху в альвеоли надходить атмосферне повітря, а при видиху з альвеол видаляється повітря, насичене вуглекислим газом.