Оцени правильность утверждений о движущих силах эволюции.
А. При изменении условий среды норма реакции признака сохраняется.
Б. Борьба за существование может быть прямой и косвенной.

Кроветво́рная система  — система органов организма, отвечающих за постоянство состава  крови. поскольку в организме непрерывно разрушаются форменные элементы (напр., тромбоциты примерно через неделю), основной функцией кроветворных органов является постоянное пополнение клеточных элементов крови  — кроветворение или  гемопоэз  (лат.  haemopoiesis). основными компонентами кроветворной системы являются  костный мозг,  лимфатические узлы  и  селезёнка. в костном мозге происходит образование  эритроцитов, разных форм  лейкоцитов  и  тромбоцитов. лимфатические узлы участвуют в процессах кроветворения, вырабатывая  лимфоциты,  плазматические клетки. селезёнка состоит из так наз. красной и белой пульпы. красная пульпа заполнена форменными элементами крови, в основном  эритроцитами; белая пульпа образована лимфоидной тканью, в которой вырабатываются  лимфоциты. помимо кроветворной функции, селезёнка осуществляет захват из тока крови повреждённых эритроцитов, микроорганизмов и других чуждых организму элементов, попавших в кровь; в ней вырабатываются  антитела.

розмноження - відтворення собі подібних організмів, що забезпечує існування видів протягом багатьох тисячоріч, сприяє збільшенню чисельності особин виду, наступності життя. безстатеве, полове й вегетативне розмноження організмів.статеве розмноження являє собою біологічний процес, мета якого спрямована на стабільне збільшення кількості особин і забезпечення продовження існування самого виду. такий вид розмноження широко поширений в природі. він притаманний усім сільськогосподарським і практично всім диким тваринам. для нього необхідним є наявність двох статевих клітин самки і самця, які після злиття запліднюються. біологічне значення такого процесу як запліднення в тому, що новий організм більш пристосований до мінливих умов життя. адже після злиття статевих клітин розвивається організм з більш досконалою, подвійною спадковістю від самки і самця. взаємодія між двома гаметами призводить до врівноваження процесів обміну речовин в новому організмі, а значить, підвищується його життєздатність.