3)Живлення Раціон ялинового шишкаря не є дуже багатим — він живиться насінням шишок хвойних дерев. ... Ялинові шишкарі мігрують зграями. У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят.
4)Тіло довжиною 30—90 сантиметрів, низьке, веретеновидне. Плавальний міхур відсутній. На голові є присоска (видозмінений спинний плавець), за до якої причепові прикріплюються до водяних хребетних (акул, черепах, китів) і пасивно переміщуються на значні відстані, хоча вони здатні також до активного плавання і молодь веде вільний б життя, а починає прикріплюватися при досягненні довжини тіла 4—8 см. Відомо 7 видів (3—7 родів), поширених у тропічних і субтропічних морях. Причепи мають невелике значення у місцевому промислі (м'ясо їстівне). Іноді цих риб використовують для лову черепах, риб, навіть дюгонів. Викопні рештки відомі з еоценових відкладів.
5)Всі представники роду (приблизно 30 видів) — рослини-паразити. У рослини немає коріння, хлорофілу. Таломи рафлезії проростають у ліанах роду Tetrastigma. Рафлезії вирізняються своїми гігантськими квітами, деякі сягають діаметра понад 1 м і маси більше 10 кг. До цього роду належить найбільша квітка на планеті ,
6)Жук-о́лень (Lucanus cervus) — вид жуків роду Lucanus з родини рогачів (Lucanidae), найвідоміший її представник. Він є найбільшим з твердокрилих фауни України, досягаючи, разом з «рогами», 7,5 см завдовжки. Живе в дуплах старих та мертвих дерев в лісах та лісопосадках. Лісове господарство, зменшуючи кількість старих та мертвих дерев в лісах, знищує також житла цих комах, як і багатьох інших ксилобіонтів. Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, тепер же його популяція постійно зменшується. Вид відносять до тих, яким загрожує вимирання, в Україні його внесено до Червоної книги.
Лиша́йники — організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями або ціанобактеріями. Гриб утворює основу тіла лишайника, а клітини водорості містяться всередині. Водорость здатна до фотосинтезу й постачає грибу поживні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів.
Лишайники примітні невибагливістю до умов існування: вони переносять холод, спеку і майже повне висихання, але сильно потерпають від забруднення[1][2]. Ростуть дуже повільно (часто менше міліметра за рік). Деякі з них живуть настільки довго, що входять до числа найстаріших живих організмів планети[2]. Відомо біля 20 000 видів лишайників[1].
1) нет
2)нет
3)Живлення Раціон ялинового шишкаря не є дуже багатим — він живиться насінням шишок хвойних дерев. ... Ялинові шишкарі мігрують зграями. У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят.
4)Тіло довжиною 30—90 сантиметрів, низьке, веретеновидне. Плавальний міхур відсутній. На голові є присоска (видозмінений спинний плавець), за до якої причепові прикріплюються до водяних хребетних (акул, черепах, китів) і пасивно переміщуються на значні відстані, хоча вони здатні також до активного плавання і молодь веде вільний б життя, а починає прикріплюватися при досягненні довжини тіла 4—8 см. Відомо 7 видів (3—7 родів), поширених у тропічних і субтропічних морях. Причепи мають невелике значення у місцевому промислі (м'ясо їстівне). Іноді цих риб використовують для лову черепах, риб, навіть дюгонів. Викопні рештки відомі з еоценових відкладів.
5)Всі представники роду (приблизно 30 видів) — рослини-паразити. У рослини немає коріння, хлорофілу. Таломи рафлезії проростають у ліанах роду Tetrastigma. Рафлезії вирізняються своїми гігантськими квітами, деякі сягають діаметра понад 1 м і маси більше 10 кг. До цього роду належить найбільша квітка на планеті ,
6)Жук-о́лень (Lucanus cervus) — вид жуків роду Lucanus з родини рогачів (Lucanidae), найвідоміший її представник. Він є найбільшим з твердокрилих фауни України, досягаючи, разом з «рогами», 7,5 см завдовжки. Живе в дуплах старих та мертвих дерев в лісах та лісопосадках. Лісове господарство, зменшуючи кількість старих та мертвих дерев в лісах, знищує також житла цих комах, як і багатьох інших ксилобіонтів. Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, тепер же його популяція постійно зменшується. Вид відносять до тих, яким загрожує вимирання, в Україні його внесено до Червоної книги.
Лиша́йники — організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями або ціанобактеріями. Гриб утворює основу тіла лишайника, а клітини водорості містяться всередині. Водорость здатна до фотосинтезу й постачає грибу поживні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів.
Лишайники примітні невибагливістю до умов існування: вони переносять холод, спеку і майже повне висихання, але сильно потерпають від забруднення[1][2]. Ростуть дуже повільно (часто менше міліметра за рік). Деякі з них живуть настільки довго, що входять до числа найстаріших живих організмів планети[2]. Відомо біля 20 000 видів лишайників[1].