Гиподинамия (греч. hypo — под, ниже; dynamis — сила) — состояние пониженной двигательной активности, обусловленное общей мышечной слабостью в результате ограничения движения при заболевании (крайний случай — адинамия) или пребывания в условиях пониженной гравитации, невесомости, иммерсии, постельного режима и т. п. , когда нагрузка на мышцы резко уменьшена. При достаточно длительном пребывании в указанных условиях в организме развиваются изменения, называемые синдромом Г. Прежде всего это атрофические изменения в мышцах (атрофия от неупотребления) , общая физическая детренированность и детренированность сердечно-сосудистой системы, понижение ортостатической устойчивости, изменение водно-солевого баланса, системы крови, иммунитета, деминерализация костей и т.д.
НЕЙРОН — основний структурний і функціональний елемент нервової системи.
Нейрон (з грецьк. жила, нерв) — нервова клітина з відростками, будова якої пристосована для утворення й передачі електричних сигналів, він сприймає, обробляє та передає інформацію.
Тіло
Тіло нейрона вкрите мембраною й містить, як і будь — яка клітина, цитоплазму, ядро, мітохондрії, рибосоми, ендоплазматичну сітку.
Крім основних органел містяться нейрофібрили — особливі нитки й канальні, які дають можливість клітині набувати відповідної форми та передавати збудження.
Ядро розміщене у центрі тіла, однак клітина не здатна до поділу й розмноження.
Може бути різної форми (овальної, зірчастої, багатокутної) і різних розмірів (5 — 150 мкм).
Дентрити (від грец. dendron — дерево)
Короткі, сильно розгалужені відростки, що приймають нервовий імпульс від інших нейронів.
По дендритах до тіла нейрона надходять нервові збуджувальні та гальмівні імпульси.
Довжина сягає 0,01 — 0,50 мм.
Дендрити сильно розгалужені поблизу тіла нейрона, мають бокові вирости (шипики), які збільшують їх поверхню та є місцями контактів з іншими нейронами.
Аксон
Довгий відросток більшого діаметра, що може розгалужуватися на кінці (синаптичні закінчення).
Передає нервовий імпульс від нейрона іншим нервовим клітинам або клітинам (м'язовим та залозистим) робочих органів.
Довжина аксона в людини може сягати 1 м.
Кожен нейрон має лише один аксон, який може розгалужуватися і посилати електричні сигнали одночасно до кількох клітин-мішеней.
Объяснение:
НЕЙРОН — основний структурний і функціональний елемент нервової системи.
Нейрон (з грецьк. жила, нерв) — нервова клітина з відростками, будова якої пристосована для утворення й передачі електричних сигналів, він сприймає, обробляє та передає інформацію.
Тіло
Тіло нейрона вкрите мембраною й містить, як і будь — яка клітина, цитоплазму, ядро, мітохондрії, рибосоми, ендоплазматичну сітку.
Крім основних органел містяться нейрофібрили — особливі нитки й канальні, які дають можливість клітині набувати відповідної форми та передавати збудження.
Ядро розміщене у центрі тіла, однак клітина не здатна до поділу й розмноження.
Може бути різної форми (овальної, зірчастої, багатокутної) і різних розмірів (5 — 150 мкм).
Дентрити (від грец. dendron — дерево)
Короткі, сильно розгалужені відростки, що приймають нервовий імпульс від інших нейронів.
По дендритах до тіла нейрона надходять нервові збуджувальні та гальмівні імпульси.
Довжина сягає 0,01 — 0,50 мм.
Дендрити сильно розгалужені поблизу тіла нейрона, мають бокові вирости (шипики), які збільшують їх поверхню та є місцями контактів з іншими нейронами.
Аксон
Довгий відросток більшого діаметра, що може розгалужуватися на кінці (синаптичні закінчення).
Передає нервовий імпульс від нейрона іншим нервовим клітинам або клітинам (м'язовим та залозистим) робочих органів.
Довжина аксона в людини може сягати 1 м.
Кожен нейрон має лише один аксон, який може розгалужуватися і посилати електричні сигнали одночасно до кількох клітин-мішеней.
Нервове волокно — аксон, оточений сполучнотканинною оболонкою.
Багато аксонів має оболонку з речовини мієліну, яка періодично переривається перехватами Ранв'є.