Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
1. Биологическая эволюция - естественный процесс развития живой природы, сопровождающийся изменением генетического состава популяций, формированием адаптаций, видообразованием и вымиранием видов.
Наследственность организмов передавать свои признаки и особенности развития потомству.
Изменчивость - это возникновение индивидуальных различий между особями одного вида.
Естественный отбор - это процесс отбора генотипов особей, наиболее при к данным условиям среды, и устранения генотипов особей, менее при к данным условиям.
Дивергенция - расхождение признаков и свойств у первоначально близких групп организмов в ходе эволюции.
2. Рудименты человека: аппендикс, копчик.
Атавизмы человека: дополнительные пары сосков, сплошной волосяной покров.
3. Ископаемые переходной формы, филогенетические ряды.
4. Главными движущими силами эволюции, по мнению Ч. Дарвина, являются наследственная изменчивость особей, борьба за существование и естественный отбор.
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Объяснение:
1. Биологическая эволюция - естественный процесс развития живой природы, сопровождающийся изменением генетического состава популяций, формированием адаптаций, видообразованием и вымиранием видов.
Наследственность организмов передавать свои признаки и особенности развития потомству.
Изменчивость - это возникновение индивидуальных различий между особями одного вида.
Естественный отбор - это процесс отбора генотипов особей, наиболее при к данным условиям среды, и устранения генотипов особей, менее при к данным условиям.
Дивергенция - расхождение признаков и свойств у первоначально близких групп организмов в ходе эволюции.
2. Рудименты человека: аппендикс, копчик.
Атавизмы человека: дополнительные пары сосков, сплошной волосяной покров.
3. Ископаемые переходной формы, филогенетические ряды.
4. Главными движущими силами эволюции, по мнению Ч. Дарвина, являются наследственная изменчивость особей, борьба за существование и естественный отбор.