Вважається, що в гіпотетичного предка молюсків покрив був представлений протоперінотумом — кутикулою з арагонітовими спікулами. Подібна будова покрову притаманна представникам класів Caudofoveata і Solenogastres. Проте у всіх класів молюсків, окрім Caudofoveata, з'являється війкова плазівна поверхня — нога (за цією ознакою їх об'єднують у групу Adenopoda). У Solenogastres нога представлена педальною борозною. Панцирні також мають кутикулярний покрив, але тільки на латеральних поверхнях — перинатальних складках. Дорсальна ж поверхня прикрита вісьмома пластинками черепашки.
Мінерально-органічна черепашка є характерною ознакою молюсків, яка в типових випадках вкриває все тіло молюска і виконує захисну функцію. Черепашка може бути суцільною чи складатися з кількох частин. У деяких груп черепашка повністю чи частково редукована. Як правило, черепашка молюсків складається з трьох шарів: зовнішнього конхіолінового (периостракума), складеного з органічної речовини — конхіоліну; середнього призматичного (остракума), до складу якого входить карбонат кальцію у вигляді призматичних кристалів, розташованих перпендикулярно до поверхні черепашки; внутрішнього перламутрового (гіпостракума), що складається із тонких пластинчатих кристалів карбонату кальцію, розташованих паралельно до поверхні черепашки. Черепашка утворюється завдяки секреторній діяльності епітелію краю мантії.
У представників групи Conchifera, що включає класи Черевоногі, Головоногі, Двостулкові, Лопатоногі та Моноплакофори, кутикулярний покрив відсутній, а черепашка складається з однієї пластинки. Під черепашкою лежить мантія — складка шкіри, яка вільно звисає по боках тулуба й огортає його основу. Між тулубом і мантією залишається мантійна порожнина, у якій місяться органи дихання — зябра або легені, слинні залози, органи хімічного чуття.
осень – одно из самых красочных времён года. осень, как и весна, поражает и привлекает нас своим непрерывным изменением – ни один день осени не похож на остальные. переход от тёплых дней конца лета к первому снегу зимы совершается постепенно в течение осени.
в кажущемся «умирании» осенней природы таятся ростки будущей весны. осенний период имеет огромное значение для жизни растений и животных. осень является переходным периодом от лета к зиме.
листопад
начало осенней раскраски деревьев можно считать первой приметой осени. это величественное и красочное явление природы связано с биологическими изменениями, происходящими почти у всех дикорастущих деревьев в холодные периоды года.
листва опадает и дает возможность таким образом растениям отдохнуть, подготовиться к долгой зимней спячке, когда все жизненные процессы внутри дерева приостанавливаются, а соки перестают циркулировать. без листьев деревья расходуют намного меньше воды, не скапливают на ветках много снега в период снегопадов.
а значит, и риски механических повреждений снижаются. к тому же, вместе с листьями растения сбрасывают и всевозможных вредителей, которые затем погибают в период, когда настают холода. можно сказать, что осенние изменения в природе начинаются с листопада. но это – в живой природе (ведь деревья тоже живые существа, способностью дышать и расти).
а как проходят осенние изменения в неживой природе, связанные с близким наступление холодов?
туманы
бабье лето – период недолгий, обычно заканчивающийся с наступлением октября. появляются уже первые признаки ненастной погоды.
туманы, густые, липкие, напоминающие по своему виду молоко, наполняют осеннюю природу сыростью и прелым запахом. по своей сущности туман – густое облако, которое в результате перепада температуры образуется у самой поверхности почвы. как только потеплеет – туман рассеется. влага выпадет на пожухлую траву и листву в виде инея.
Вважається, що в гіпотетичного предка молюсків покрив був представлений протоперінотумом — кутикулою з арагонітовими спікулами. Подібна будова покрову притаманна представникам класів Caudofoveata і Solenogastres. Проте у всіх класів молюсків, окрім Caudofoveata, з'являється війкова плазівна поверхня — нога (за цією ознакою їх об'єднують у групу Adenopoda). У Solenogastres нога представлена педальною борозною. Панцирні також мають кутикулярний покрив, але тільки на латеральних поверхнях — перинатальних складках. Дорсальна ж поверхня прикрита вісьмома пластинками черепашки.
Мінерально-органічна черепашка є характерною ознакою молюсків, яка в типових випадках вкриває все тіло молюска і виконує захисну функцію. Черепашка може бути суцільною чи складатися з кількох частин. У деяких груп черепашка повністю чи частково редукована. Як правило, черепашка молюсків складається з трьох шарів: зовнішнього конхіолінового (периостракума), складеного з органічної речовини — конхіоліну; середнього призматичного (остракума), до складу якого входить карбонат кальцію у вигляді призматичних кристалів, розташованих перпендикулярно до поверхні черепашки; внутрішнього перламутрового (гіпостракума), що складається із тонких пластинчатих кристалів карбонату кальцію, розташованих паралельно до поверхні черепашки. Черепашка утворюється завдяки секреторній діяльності епітелію краю мантії.
У представників групи Conchifera, що включає класи Черевоногі, Головоногі, Двостулкові, Лопатоногі та Моноплакофори, кутикулярний покрив відсутній, а черепашка складається з однієї пластинки. Під черепашкою лежить мантія — складка шкіри, яка вільно звисає по боках тулуба й огортає його основу. Між тулубом і мантією залишається мантійна порожнина, у якій місяться органи дихання — зябра або легені, слинні залози, органи хімічного чуття.
осень – одно из самых красочных времён года. осень, как и весна, поражает и привлекает нас своим непрерывным изменением – ни один день осени не похож на остальные. переход от тёплых дней конца лета к первому снегу зимы совершается постепенно в течение осени.
в кажущемся «умирании» осенней природы таятся ростки будущей весны. осенний период имеет огромное значение для жизни растений и животных. осень является переходным периодом от лета к зиме.
листопад
начало осенней раскраски деревьев можно считать первой приметой осени. это величественное и красочное явление природы связано с биологическими изменениями, происходящими почти у всех дикорастущих деревьев в холодные периоды года.
листва опадает и дает возможность таким образом растениям отдохнуть, подготовиться к долгой зимней спячке, когда все жизненные процессы внутри дерева приостанавливаются, а соки перестают циркулировать. без листьев деревья расходуют намного меньше воды, не скапливают на ветках много снега в период снегопадов.
а значит, и риски механических повреждений снижаются. к тому же, вместе с листьями растения сбрасывают и всевозможных вредителей, которые затем погибают в период, когда настают холода. можно сказать, что осенние изменения в природе начинаются с листопада. но это – в живой природе (ведь деревья тоже живые существа, способностью дышать и расти).
а как проходят осенние изменения в неживой природе, связанные с близким наступление холодов?
туманы
бабье лето – период недолгий, обычно заканчивающийся с наступлением октября. появляются уже первые признаки ненастной погоды.
туманы, густые, липкие, напоминающие по своему виду молоко, наполняют осеннюю природу сыростью и прелым запахом. по своей сущности туман – густое облако, которое в результате перепада температуры образуется у самой поверхности почвы. как только потеплеет – туман рассеется. влага выпадет на пожухлую траву и листву в виде инея.
иней