Охотоведы установили, что весной на площади 20 км² леса обитало 12 лисиц, причём самки составляли 50 %. Ежегодно одна самка в среднем приносит 2-х детёнышей. Средняя смертность лисиц (взрослых и детёнышей) на конец года составляет 10 %.
- маленькая площадь у листьев (калючки), что бы вода медленней испарялась
-У многих растений пустыни листья покрыты либо пушком либо восковым налетом, что тоже уменьшает площадь испарения листьев.
в тундре:
- в тундре для жизни растений наиболее благоприятен лишь самый верхний слой почвы и самый нижний слой воздуха, примыкающий к земной поверхности. Тот и другой слой измеряется всего несколькими сантиметрами. Поэтому многие тундровые растения очень низкорослы, они распластаны по земле, а их корневые системы разрастаются в основном в горизонтальном направлении и почти не идут в глубину.
- тоже маленькая площадь у листьев ( по той же причине)
В тундре выпадает незначительное количество осадков, но благодаря непроницаемому слою из вечной мерзлоты в почве всегда имеется достаточное количество, нередко даже и избыток влаги. Тем не менее поступление воды в растение бывает здесь затруднено вследствие низкой температуры почвы, понижающей общую жизнедеятельность корней; в силу сильного нагревания поверхности почвы, особенно в летние дни, и иссушающей деятельности ветров, испарение здесь очень сильное. Этим и объясняется засухоустойчивая структура арктических растений
- Образование плотных "подушек" у некоторых травянистых растений. Подушки камнеломок настолько плотны, что издали напоминают затянутые мхом камни или дернины мхов. Подушкообразный рост имеет преимущество - он позволяет растению иметь очень маленькую поверхность и тем самым резко уменьшить поверхностное испарение. Подушковидная форма выгодна растениям еще и тем, что в подушках надежно укрыты старыми отмершими и живыми зимующими листьями точки роста растений. В целом, внутри подушки температурный режим более благо.
Біорізноманіття планети вже давно знаходиться під загрозою збіднення та зникнення. Всупереч поширеній думці, ця проблема актуальна не лише у далеких тропіках, а й у нашій країні. Втрати його можуть призвести до незворотних наслідків не тільки для екосистем, а і для самих нас. Але що ж таке «біорізноманіття»? Це різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є, а також різноманіття в рамках виду, між видами і різноманіття екосистем.
Станом на 2011 рік, за підрахунками вчених, у світі нараховується 8,7 млн видів, з них 6,5 млн є наземними, а 2,2 млн – морськими видами. Ці цифри і справді вражають, важко навіть уявити собі таке різноманіття. Може здаватися, що втрата кількох десятків чи сотень видів серед кількох мільйонів не буде відчутною для планети, але на справді все не зовсім так.
Стійкість екосистем, планети Земля і нашого з вами життя залежить саме від кількості видів. Чим їх більше, тим вища стійкість. Це означає, що у разі втрати якогось одного виду, є велика імовірність того, що якийсь інший вид візьме на себе його функції. Якщо ж видів буде недостатньо, не буде кому зайняти цю вільну екологічну нішу, і екосистема втратить одну свою ланку, в результаті чого виникне дисбаланс. Він ростиме дедалі більше із втратою наступних видів. У кінці-кінців екосистема може повністю зруйнуватися та викликати загибель всього, що її населяло, в тому числі й людей.
в пустыне:
- длинный корень
- маленькая площадь у листьев (калючки), что бы вода медленней испарялась
-У многих растений пустыни листья покрыты либо пушком либо восковым налетом, что тоже уменьшает площадь испарения листьев.
в тундре:
- в тундре для жизни растений наиболее благоприятен лишь самый верхний слой почвы и самый нижний слой воздуха, примыкающий к земной поверхности. Тот и другой слой измеряется всего несколькими сантиметрами. Поэтому многие тундровые растения очень низкорослы, они распластаны по земле, а их корневые системы разрастаются в основном в горизонтальном направлении и почти не идут в глубину.
- тоже маленькая площадь у листьев ( по той же причине)
В тундре выпадает незначительное количество осадков, но благодаря непроницаемому слою из вечной мерзлоты в почве всегда имеется достаточное количество, нередко даже и избыток влаги. Тем не менее поступление воды в растение бывает здесь затруднено вследствие низкой температуры почвы, понижающей общую жизнедеятельность корней; в силу сильного нагревания поверхности почвы, особенно в летние дни, и иссушающей деятельности ветров, испарение здесь очень сильное. Этим и объясняется засухоустойчивая структура арктических растений
- Образование плотных "подушек" у некоторых травянистых растений. Подушки камнеломок настолько плотны, что издали напоминают затянутые мхом камни или дернины мхов. Подушкообразный рост имеет преимущество - он позволяет растению иметь очень маленькую поверхность и тем самым резко уменьшить поверхностное испарение. Подушковидная форма выгодна растениям еще и тем, что в подушках надежно укрыты старыми отмершими и живыми зимующими листьями точки роста растений. В целом, внутри подушки температурный режим более благо.
Объяснение:
Біорізноманіття планети вже давно знаходиться під загрозою збіднення та зникнення. Всупереч поширеній думці, ця проблема актуальна не лише у далеких тропіках, а й у нашій країні. Втрати його можуть призвести до незворотних наслідків не тільки для екосистем, а і для самих нас. Але що ж таке «біорізноманіття»? Це різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є, а також різноманіття в рамках виду, між видами і різноманіття екосистем.
Станом на 2011 рік, за підрахунками вчених, у світі нараховується 8,7 млн видів, з них 6,5 млн є наземними, а 2,2 млн – морськими видами. Ці цифри і справді вражають, важко навіть уявити собі таке різноманіття. Може здаватися, що втрата кількох десятків чи сотень видів серед кількох мільйонів не буде відчутною для планети, але на справді все не зовсім так.
Стійкість екосистем, планети Земля і нашого з вами життя залежить саме від кількості видів. Чим їх більше, тим вища стійкість. Це означає, що у разі втрати якогось одного виду, є велика імовірність того, що якийсь інший вид візьме на себе його функції. Якщо ж видів буде недостатньо, не буде кому зайняти цю вільну екологічну нішу, і екосистема втратить одну свою ланку, в результаті чого виникне дисбаланс. Він ростиме дедалі більше із втратою наступних видів. У кінці-кінців екосистема може повністю зруйнуватися та викликати загибель всього, що її населяло, в тому числі й людей.