Поведі́нка — родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.
У біхевіоризмі поведінкою вважають видимі прояви, які можна гати, необіхевіористи додають також внутрішні стани, пов'язані із зовнішніми проявами, у когнітивній психології поведінка розглядається як мислене представлення, а не зовнішній акт поведінки.
Ведуться суперечки чи вважати поведінкою фізіологічні, неврологічні процеси. Рослини та бактерії теж мають здатність до активного, більше того, впорядкованого переміщення під дією зовнішніх факторів (таксис). Прикладом служать фототаксис і хемотаксис бактерій, синьозелених водоростей. Вищі рослини також не позбавлені здатності до руху. Добре відомі ніктінастії рослин — відкривання і закривання квіток у зв'язку зі зміною дня і ночі, фототропіїзму листя, гідро- і хемотропізми коренів.
Оскільки механізми руху рослин носять чисто фізіологічний характер, не можна говорити про наявність у них ні поводження, ні психіки. У психології руху рослин відносять до допсихічного рівня відображення.
Поведінка, на відміну від психіки, доступна для безпосереднього предметом широкого спектру наук, від психології, етології, зоопсихології та порівняльної психології до поведінкової екології.
Для того , чтобы объяснить то, каким образом кровь выполняет свои функции у млекопитающих приведем пример : альвеолы (пузырьковые образования легких) окружены легочными каппилярами, с которыми происходит газовый обмен путем диффузии. В свою очередь кровь, которая " насытилась" кислородом в легких через каппиляры попадает в более крупные сосуды, а потом вновь в капилляры, которые окружают другие внутренние органы. Особенность каппиляров заключается в том, что их сосудистая стенка представлена одним слоем клеток, т.е. они высокопроницаемы для всех низкомолекулярных веществ которые попадают в кровь при обмене между кровью и тканевой жидкостью. Таким образом, не вступая в непосредственный контакст, кровь выполняет свои функции.
Поведі́нка — родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.
У біхевіоризмі поведінкою вважають видимі прояви, які можна гати, необіхевіористи додають також внутрішні стани, пов'язані із зовнішніми проявами, у когнітивній психології поведінка розглядається як мислене представлення, а не зовнішній акт поведінки.
Ведуться суперечки чи вважати поведінкою фізіологічні, неврологічні процеси. Рослини та бактерії теж мають здатність до активного, більше того, впорядкованого переміщення під дією зовнішніх факторів (таксис). Прикладом служать фототаксис і хемотаксис бактерій, синьозелених водоростей. Вищі рослини також не позбавлені здатності до руху. Добре відомі ніктінастії рослин — відкривання і закривання квіток у зв'язку зі зміною дня і ночі, фототропіїзму листя, гідро- і хемотропізми коренів.
Оскільки механізми руху рослин носять чисто фізіологічний характер, не можна говорити про наявність у них ні поводження, ні психіки. У психології руху рослин відносять до допсихічного рівня відображення.
Поведінка, на відміну від психіки, доступна для безпосереднього предметом широкого спектру наук, від психології, етології, зоопсихології та порівняльної психології до поведінкової екології.