гидрографические: плотность воды, течение, прозрачность и т.д.[источник не указан 1832 дня]
пирогенные: факторы огня (Одум, 1975, 1986)
Биотические — связанные с деятельностью живых организмов:
фитогенные — влияние растений
микогенные — влияние грибов
зоогенные — влияние животных
микробиогенные — влияние микроорганизмов
Антропогенный (антропический) фактор
В 1912 г. российский ученый проф. Г. Ф. Морозов в своей книге "Учение о лесе" определил воздействие человека на природу в качестве отдельного экологического фактора и разделил его по характеру влияния на природную среду на прямое, косвенное и условное антропогенное воздействие [Морозов, 1949].
Прямое антропогенное воздействие – непосредственное влияние человека на компоненты экосистемы (биогеоценоза). Это сбор ягод, грибов, вырубка деревьев и т.п.
Косвенное антропогенное воздействие – влияние человека через промежуточный уровень. Это изменение уровня грунтовых вод, изменение температурного режима, радиационное загрязнение и т.п.
Условное антропогенное воздействие – это воздействие биотических и абиотических факторов, усиленных или ослабленных воздействием человека.
В 1981 г. опубликовано определение "Антропогенный фактор [антропогенное воздействие ]- это всякое, связанное как с сознательной, так и с бессознательной жизнедеятельностью человека воздействие на окружающую [природную] среду, ведущее к количественным и качественным изменениям её компонентов [Попа,1981].
В 2011 г. опубликована разработанная на примере широколиственных лесов степной зоны шкала антропогенной дигрессии биогеоценозов (экосистем), включающая 12 стадий разрушения природной среды человеком, от состояния условно не нарушенных экосистем до стадии полной потери биогеоценозами жизненных функций [Попа, 2011].
Вроджена поведінка це - сукупність складних вроджених видотипових поведінкових реакцій, пов’язаних у своєму виникненні з біологічними потребами та нижчими емоціями.
особливості вродженої поведінки людини
1. Функціональною основою вроджених форм поведінки людини є безумовні рефлекси та інстинкти. Інстинкт - вроджена пристосувальна форма поведінки у вигляді системи безумовних рефлексів, що виникає у відповідь на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. Загальноприйнятим у теорії інстинктів є виокремлення трьох груп інстинктів, які називають основними, або базовими. Це інстинкти самозбереження (оборонний, орієнтувальний), інстинкти живлення (питний, харчовий) та інстинкти розмноження (батьківський, материнський).
2) Прояви вродженої поведінки виникають при відповідних біологічних потребах (нижчих мотиваціях). Провідними біологічними потребами для людини є ті, що необхідні для життя. Це потреба в їжі, у воді, безпеці, статева потреба тощо, які й будуть мотиваційними сигналами. Так, якщо виникає потреба в їжі, з’являється відчуття голоду
3) Вроджена поведінка високоадаптивна й не потребує попереднього научіння. Так, страх перед зміями є проявом інстинкту самозбереження.
4) Вроджені реакції генетично запрограмовані й формуються в процесі індивідуального розвитку незалежно від досвіду людини
5) Вроджена поведінка людини є спадковою, але, на відміну від тварин, людина здатна видозмінювати її, враховуючи потреби інших людей
Объяснение:
Тобто можна зробити висновок що вроджена поведінка людини має біологічний характер, складається з безумовних рефлексів та інстинктів, та забезпечує життєдіяльність, збереження життя й формування складніших набутих форм поведінки.
По характеру воздействия
Прямо действующие — непосредственно влияющие на организм, главным образом на обмен веществ
Косвенно действующие — влияющие опосредованно, через изменение прямо действующих факторов (рельеф, экспозиция, высота над уровнем моря и др.)
Условно действующие - влияние элементов экосистемы (биогеоценоза), усиленных или ослабленных действием других экологических факторов
По происхождению
Абиотические — факторы неживой природы:
климатические: годовая сумма температур, среднегодовая температура, влажность, давление воздуха
эдафические (эдафогенные): механический состав почвы, воздухопроницаемость почвы, кислотность почвы, химический состав почвы
орографические: рельеф, высота над уровнем моря, крутизна и экспозиция склона
химические: газовый состав воздуха, солевой состав воды, концентрация, кислотность
физические: шум, магнитные поля, теплопроводность и теплоёмкость, радиоактивность, интенсивность солнечного излучения
гидрографические: плотность воды, течение, прозрачность и т.д.[источник не указан 1832 дня]
пирогенные: факторы огня (Одум, 1975, 1986)
Биотические — связанные с деятельностью живых организмов:
фитогенные — влияние растений
микогенные — влияние грибов
зоогенные — влияние животных
микробиогенные — влияние микроорганизмов
Антропогенный (антропический) фактор
В 1912 г. российский ученый проф. Г. Ф. Морозов в своей книге "Учение о лесе" определил воздействие человека на природу в качестве отдельного экологического фактора и разделил его по характеру влияния на природную среду на прямое, косвенное и условное антропогенное воздействие [Морозов, 1949].
Прямое антропогенное воздействие – непосредственное влияние человека на компоненты экосистемы (биогеоценоза). Это сбор ягод, грибов, вырубка деревьев и т.п.
Косвенное антропогенное воздействие – влияние человека через промежуточный уровень. Это изменение уровня грунтовых вод, изменение температурного режима, радиационное загрязнение и т.п.
Условное антропогенное воздействие – это воздействие биотических и абиотических факторов, усиленных или ослабленных воздействием человека.
В 1981 г. опубликовано определение "Антропогенный фактор [антропогенное воздействие ]- это всякое, связанное как с сознательной, так и с бессознательной жизнедеятельностью человека воздействие на окружающую [природную] среду, ведущее к количественным и качественным изменениям её компонентов [Попа,1981].
В 2011 г. опубликована разработанная на примере широколиственных лесов степной зоны шкала антропогенной дигрессии биогеоценозов (экосистем), включающая 12 стадий разрушения природной среды человеком, от состояния условно не нарушенных экосистем до стадии полной потери биогеоценозами жизненных функций [Попа, 2011].
Объяснение:
Вроджена поведінка це - сукупність складних вроджених видотипових поведінкових реакцій, пов’язаних у своєму виникненні з біологічними потребами та нижчими емоціями.
особливості вродженої поведінки людини1. Функціональною основою вроджених форм поведінки людини є безумовні рефлекси та інстинкти. Інстинкт - вроджена пристосувальна форма поведінки у вигляді системи безумовних рефлексів, що виникає у відповідь на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. Загальноприйнятим у теорії інстинктів є виокремлення трьох груп інстинктів, які називають основними, або базовими. Це інстинкти самозбереження (оборонний, орієнтувальний), інстинкти живлення (питний, харчовий) та інстинкти розмноження (батьківський, материнський).
2) Прояви вродженої поведінки виникають при відповідних біологічних потребах (нижчих мотиваціях). Провідними біологічними потребами для людини є ті, що необхідні для життя. Це потреба в їжі, у воді, безпеці, статева потреба тощо, які й будуть мотиваційними сигналами. Так, якщо виникає потреба в їжі, з’являється відчуття голоду
3) Вроджена поведінка високоадаптивна й не потребує попереднього научіння. Так, страх перед зміями є проявом інстинкту самозбереження.
4) Вроджені реакції генетично запрограмовані й формуються в процесі індивідуального розвитку незалежно від досвіду людини
5) Вроджена поведінка людини є спадковою, але, на відміну від тварин, людина здатна видозмінювати її, враховуючи потреби інших людей
Объяснение:
Тобто можна зробити висновок що вроджена поведінка людини має біологічний характер, складається з безумовних рефлексів та інстинктів, та забезпечує життєдіяльність, збереження життя й формування складніших набутих форм поведінки.