Нирки у ссавців тазові. Тулубові нирки у ссавців — ембріональний орган і в подальшому редукуються. нирки ссавців представляють компактні, зазвичай бобоподібної форми органи. Поверхня гладка. Нирка складається із зовнішнього кіркового шару і внутрішнього смугастого мозкового шару. У кірковому шарі розташовані звивисті канальці, що закінчуються боуменовими капсулами, усередині яких знаходяться клубки кровоносних судин (мальпігієві тільця). У судинних клубочках здійснюється фільтраційний процес, де утворюється первинна сеча. Ниркові канальці утворюють декілька колін; у них відбувається реабсорбція з первинної сечі води, цукру і амінокислот. Число ниркових канальців дуже велике. Кінцевий продукт білкового обміну (як і у риб та амфібій) — сечовина.
Статеві залози самця — сім'яники — мають характерну овальну форму. У більшості звірів сім'яники спочатку розташовуються в порожнині тіла, але у міру статевого дозрівання вони опускаються вниз і потрапляють в особливий розташований зовні мішечок — калитку, що сполучається з порожниною тіла паховим каналом. До сім'яника прилягає зернисте тіло — придаток сім'яника, що морфологічно представляє клубок сильно звитих сім'явивідних каналів сім'яника і гомологічний передньому відділу тулубової нирки. Від придатка відходить парний сім'япровід, який впадає біля кореня статевого члена в сечостатевий канал. Сім'япроводи утворюють парні сім'яні пухирці. Вони продукують клейку рідину сперми. При основі статевого члена лежить друга парна залоза — передміхурова. Секрет передміхурової залози представляє основну частину рідини сперми.
Парні яєчники завжди лежать в порожнині тіла і прикріплені до спинної сторони черевної порожнини брижею. Парні яйцепроводи, гомологічні мюллеровим каналам, відкриваються передніми своїми кінцями в порожнину тіла в безпосередній близькості від яєчників. Тут яйцепроводи утворюють широкі лійки. Верхній звистий відділ яйцепроводів представляє фаллопієві труби. Далі йдуть розширені відділи — матка, які відкриваються в непарний відділ — піхву. Остання переходить в короткий сечостатевий канал. На черевній стороні сечостатевого каналу розташовується невеликий виріст — клітор, який має печеристі тіла і відповідає пенісу самця.
Ондатра як хутрова тварина цілком придатна для використання у присадибному хутровому звірівництві. Такий напрям господарської діяльності є досить привабливим через доступність та дешевизну кормової бази (ондатри споживають переважно рослинну їжу), невибагливість цих тварин та стабільний попит на їхнє хутро.
Пік популярності ондатрового хутра гався у 80-х роках минулого століття, але й нашого часу вироби з нього користуються незмінним попитом. Зі шкурок ондатр шиють шапки, жилети, пелерини, пледи, комбінують їх з хутром інших видів тварин, але найбільш ефектно виглядає хутро ондатри на довгих шубах. У середовищі експертів вважається, що найякісніші шкурки ондатр виробляються на її батьківщині – у Канаді та США. Таке хутро успішно продають на міжнародних хутрових аукціонах під маркою «GMVF». Вироби з канадської ондатри оцінюються значно дорожче, ніж з ондатр, вирощених у інших країнах. Ондатрове хутро добре поєднується з будь-якими іншими видами хутра, взаємно їх доповнюючи та підкреслюючи красу одне одного.
Хутро ондатри складається з м'якого та густого підшерстя, вкритого довшими й грубшими остьовими волосками. Підшерсток має голубувато-димчасте забарвлення з рудим відтінком на кінцях. Остьові ж волоски у тварин з різних популяцій відрізняються своїм кольором. Їм можуть бути притаманні різноманітні відтінки від майже чорного до яскраво-рудого. Після вичинки ондатрові шкурки мають пружне, пишне та приємне на дотик хутро, яке яскраво блищить і переливається у денному світлі. Після штучного фарбування воно дуже нагадує хутро норки. Вправні шевці нерідко користуються цією схожістю для його імітації.
Объяснение:
Нирки у ссавців тазові. Тулубові нирки у ссавців — ембріональний орган і в подальшому редукуються. нирки ссавців представляють компактні, зазвичай бобоподібної форми органи. Поверхня гладка. Нирка складається із зовнішнього кіркового шару і внутрішнього смугастого мозкового шару. У кірковому шарі розташовані звивисті канальці, що закінчуються боуменовими капсулами, усередині яких знаходяться клубки кровоносних судин (мальпігієві тільця). У судинних клубочках здійснюється фільтраційний процес, де утворюється первинна сеча. Ниркові канальці утворюють декілька колін; у них відбувається реабсорбція з первинної сечі води, цукру і амінокислот. Число ниркових канальців дуже велике. Кінцевий продукт білкового обміну (як і у риб та амфібій) — сечовина.
Статеві залози самця — сім'яники — мають характерну овальну форму. У більшості звірів сім'яники спочатку розташовуються в порожнині тіла, але у міру статевого дозрівання вони опускаються вниз і потрапляють в особливий розташований зовні мішечок — калитку, що сполучається з порожниною тіла паховим каналом. До сім'яника прилягає зернисте тіло — придаток сім'яника, що морфологічно представляє клубок сильно звитих сім'явивідних каналів сім'яника і гомологічний передньому відділу тулубової нирки. Від придатка відходить парний сім'япровід, який впадає біля кореня статевого члена в сечостатевий канал. Сім'япроводи утворюють парні сім'яні пухирці. Вони продукують клейку рідину сперми. При основі статевого члена лежить друга парна залоза — передміхурова. Секрет передміхурової залози представляє основну частину рідини сперми.
Парні яєчники завжди лежать в порожнині тіла і прикріплені до спинної сторони черевної порожнини брижею. Парні яйцепроводи, гомологічні мюллеровим каналам, відкриваються передніми своїми кінцями в порожнину тіла в безпосередній близькості від яєчників. Тут яйцепроводи утворюють широкі лійки. Верхній звистий відділ яйцепроводів представляє фаллопієві труби. Далі йдуть розширені відділи — матка, які відкриваються в непарний відділ — піхву. Остання переходить в короткий сечостатевий канал. На черевній стороні сечостатевого каналу розташовується невеликий виріст — клітор, який має печеристі тіла і відповідає пенісу самця.
Объяснение:
Ондатра як хутрова тварина цілком придатна для використання у присадибному хутровому звірівництві. Такий напрям господарської діяльності є досить привабливим через доступність та дешевизну кормової бази (ондатри споживають переважно рослинну їжу), невибагливість цих тварин та стабільний попит на їхнє хутро.
Пік популярності ондатрового хутра гався у 80-х роках минулого століття, але й нашого часу вироби з нього користуються незмінним попитом. Зі шкурок ондатр шиють шапки, жилети, пелерини, пледи, комбінують їх з хутром інших видів тварин, але найбільш ефектно виглядає хутро ондатри на довгих шубах. У середовищі експертів вважається, що найякісніші шкурки ондатр виробляються на її батьківщині – у Канаді та США. Таке хутро успішно продають на міжнародних хутрових аукціонах під маркою «GMVF». Вироби з канадської ондатри оцінюються значно дорожче, ніж з ондатр, вирощених у інших країнах. Ондатрове хутро добре поєднується з будь-якими іншими видами хутра, взаємно їх доповнюючи та підкреслюючи красу одне одного.
Хутро ондатри складається з м'якого та густого підшерстя, вкритого довшими й грубшими остьовими волосками. Підшерсток має голубувато-димчасте забарвлення з рудим відтінком на кінцях. Остьові ж волоски у тварин з різних популяцій відрізняються своїм кольором. Їм можуть бути притаманні різноманітні відтінки від майже чорного до яскраво-рудого. Після вичинки ондатрові шкурки мають пружне, пишне та приємне на дотик хутро, яке яскраво блищить і переливається у денному світлі. Після штучного фарбування воно дуже нагадує хутро норки. Вправні шевці нерідко користуються цією схожістю для його імітації.