Поодинокий б життя тваринам ніяких особливих переваг не дає. Він зумовлений особливостями життєдіяльності особин певного виду і, перш за все, індивідуальним використанням території і ресурсів: особинам не потрібно ділитися кормом з іншими представниками виду. При цьому «свою» територію тварини часто позначають якимись мітками. Також, якщо окремі статевозрілі особини існують незалежно одна від одної, то вони лише на короткий час формують репродуктивні пари (наприклад, певні види жуків, змії, зайці, тигри тощо), маючи для цього рівні можливості. Крім того, такі тварини можуть утворювати випадкові взаємовигідні скупчення в місцях зимівлі (сонечка, соми, плазуни).
Переваги суспільного життя.
Суспільний б життя тварин с надзвичайно вигідним, оскільки так зручніше будувати житло, добувати їжу, легше захищатись від ворогів, доглядати потомство тощо. Усередині угрупування зазвичай зберігається більш-менш жорстка ієрархія та розподіл функцій (постійно закріплений або тимчасовий). Суспільними тваринами є, наприклад, окремі види комах (терміти, мурашки, деякі види бджіл та ос), багато видів птахів, ссавці (бобри, вовки, дельфіни) тощо.
1)Условное торможение вырабатывается в случаях, когда условный рефлекс не подкрепляется тем жизненно важным событием, о котором предупреждал условный сигнал. Благодаря условному торможению удается различать важные сигналы от похожих на них раздражителей. И. П. Павловым был открыт закон взаимной индукции: возбуждение в одном центре вызывает в конкурирующем центре торможение, и наоборот. Существует и последовательная индукция: возбуждение в одном центре через некоторое время сменяется торможением, и наоборот.
2)Поведение животных и человека регулируется потребностями. Они на некоторое время отступают после их удовлетворения, потом опять появляются. А.А. Ухтомский обнаружил явление доминанты: возникновение в головном мозге мощного временного очага возбуждения, вызываемого какой-то насущной потребностью. Благодаря доминанте облегчается образование временной связи между будущим сигналом и возникшей потребностью, что благоприятствует выработке условного рефлекса.
Переваги поодинокого життя.
Поодинокий б життя тваринам ніяких особливих переваг не дає. Він зумовлений особливостями життєдіяльності особин певного виду і, перш за все, індивідуальним використанням території і ресурсів: особинам не потрібно ділитися кормом з іншими представниками виду. При цьому «свою» територію тварини часто позначають якимись мітками. Також, якщо окремі статевозрілі особини існують незалежно одна від одної, то вони лише на короткий час формують репродуктивні пари (наприклад, певні види жуків, змії, зайці, тигри тощо), маючи для цього рівні можливості. Крім того, такі тварини можуть утворювати випадкові взаємовигідні скупчення в місцях зимівлі (сонечка, соми, плазуни).
Переваги суспільного життя.
Суспільний б життя тварин с надзвичайно вигідним, оскільки так зручніше будувати житло, добувати їжу, легше захищатись від ворогів, доглядати потомство тощо. Усередині угрупування зазвичай зберігається більш-менш жорстка ієрархія та розподіл функцій (постійно закріплений або тимчасовий). Суспільними тваринами є, наприклад, окремі види комах (терміти, мурашки, деякі види бджіл та ос), багато видів птахів, ссавці (бобри, вовки, дельфіни) тощо.
Объяснение:
1)Условное торможение вырабатывается в случаях, когда условный рефлекс не подкрепляется тем жизненно важным событием, о котором предупреждал условный сигнал. Благодаря условному торможению удается различать важные сигналы от похожих на них раздражителей. И. П. Павловым был открыт закон взаимной индукции: возбуждение в одном центре вызывает в конкурирующем центре торможение, и наоборот. Существует и последовательная индукция: возбуждение в одном центре через некоторое время сменяется торможением, и наоборот.
2)Поведение животных и человека регулируется потребностями. Они на некоторое время отступают после их удовлетворения, потом опять появляются. А.А. Ухтомский обнаружил явление доминанты: возникновение в головном мозге мощного временного очага возбуждения, вызываемого какой-то насущной потребностью. Благодаря доминанте облегчается образование временной связи между будущим сигналом и возникшей потребностью, что благоприятствует выработке условного рефлекса.