Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше.
Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди — нащадки, одержані внаслідок схрещування двох організмів, що несуть альтернативні ознаки. Для дослідів Мендель вибрав рослину горох з таких міркувань. Горох — самозапильна рослина, і тому легко можна отримати чисту лінію, тобто гомозиготні особини за визначеними ознаками. В горосі є яскраво виражені альтернативні ознаки: колір насінин, форма горошин, забарвлення квіток, розмір рослин і т. д. І, нарешті, велика кількість нащадків дає можливість одержати статистичне достовірні результати.
Альтернативні ознаки — різні стани однієї ознаки, які визначаються різними алелями гену.
Вихідні батьківські особини у дослідах були гомозиготними, а отримані нащадки — гетерозиготними. Для дослідження вибирали тільки одну або дві ознаки, а не їх сукупність.
Моногібридне схрещування — схрещування за однією парою ознак: Закон одноманітності першого покоління (1-й закон Менделя). При схрещуванні двох гомозиготних особин з альтернативними ознаками у першому поколінні всі гібриди однакові за фенотипом і схожі на одного з батьків. У гібридів І покоління проявляється тільки домінантна ознака.
1)Конечно, дело в пище. Разный клюв образуется в процессе идиоадаптации, ну и сюда же можно добавить - небольшой дивергенции. Всё же форма, размер разные, потому что при к определённой пище, а произошли из одинакового исходного органа.
2) нужно изменить питание и образ жизни
3) Естественный отбор:
1) Источник генетич. разнообразия - наследств. изменчивость; естественные мутации.
2) Отбирающий фактор - условия среды (живая и неживая природа.)
3) Значение приобретенных признаков для самих организмов - повышает при организмов к условиям среды.
4) Зависимость результата от воли человека - природа выбирает, кто выживает, а кто погибает.
3) Значение приобретенных признаков для самих организмов - могут быть вредными для самих организмов. Основной показатель - значение для человека.
4) Зависимость результата от воли человека - воля человека имеет решающее значение
3) (вкусно , по вкусу вкус вкусноно вкусно)
Выведением новых сортов растений занимается селекция, а селекция в принципе призвана что-то улучшать. Следует запомнить, что дикое всегда хуже одомашненного или культивированного, то есть паслён клубненоосный (картофель) как вид (вид всегда в дикой природе) конечно был съедобен, но всё же его клубни, употребляемые в пищу, были мало питательными, имели в основном маленький размер и горький привкус, даже не смотря на содержание в нём крахмала. С течением времени в мир пришла селекция, и человек научился забирать из дикой природы растения и улучшать их так, как ему нравится, то есть выводить сорта. Следствие культивации картофеля мы видим и даже чувствуем сейчас: плоды на вкус сладкие, сочные, питательные, огромное разнообразие размеров.
Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше.
Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди — нащадки, одержані внаслідок схрещування двох організмів, що несуть альтернативні ознаки. Для дослідів Мендель вибрав рослину горох з таких міркувань. Горох — самозапильна рослина, і тому легко можна отримати чисту лінію, тобто гомозиготні особини за визначеними ознаками. В горосі є яскраво виражені альтернативні ознаки: колір насінин, форма горошин, забарвлення квіток, розмір рослин і т. д. І, нарешті, велика кількість нащадків дає можливість одержати статистичне достовірні результати.
Альтернативні ознаки — різні стани однієї ознаки, які визначаються різними алелями гену.
Вихідні батьківські особини у дослідах були гомозиготними, а отримані нащадки — гетерозиготними. Для дослідження вибирали тільки одну або дві ознаки, а не їх сукупність.
Моногібридне схрещування — схрещування за однією парою ознак: Закон одноманітності першого покоління (1-й закон Менделя). При схрещуванні двох гомозиготних особин з альтернативними ознаками у першому поколінні всі гібриди однакові за фенотипом і схожі на одного з батьків. У гібридів І покоління проявляється тільки домінантна ознака.
1)Конечно, дело в пище. Разный клюв образуется в процессе идиоадаптации, ну и сюда же можно добавить - небольшой дивергенции. Всё же форма, размер разные, потому что при к определённой пище, а произошли из одинакового исходного органа.
2) нужно изменить питание и образ жизни
3) Естественный отбор:
1) Источник генетич. разнообразия - наследств. изменчивость; естественные мутации.
2) Отбирающий фактор - условия среды (живая и неживая природа.)
3) Значение приобретенных признаков для самих организмов - повышает при организмов к условиям среды.
4) Зависимость результата от воли человека - природа выбирает, кто выживает, а кто погибает.
Искусственный отбор:
1)Источник генет. разнообразия - наследств. изменчивость. Искусств. мутации, скрещивание и т.п.
2) Отбирающий фактор - человек.
3) Значение приобретенных признаков для самих организмов - могут быть вредными для самих организмов. Основной показатель - значение для человека.
4) Зависимость результата от воли человека - воля человека имеет решающее значение
3) (вкусно , по вкусу вкус вкусноно вкусно)
Выведением новых сортов растений занимается селекция, а селекция в принципе призвана что-то улучшать. Следует запомнить, что дикое всегда хуже одомашненного или культивированного, то есть паслён клубненоосный (картофель) как вид (вид всегда в дикой природе) конечно был съедобен, но всё же его клубни, употребляемые в пищу, были мало питательными, имели в основном маленький размер и горький привкус, даже не смотря на содержание в нём крахмала. С течением времени в мир пришла селекция, и человек научился забирать из дикой природы растения и улучшать их так, как ему нравится, то есть выводить сорта. Следствие культивации картофеля мы видим и даже чувствуем сейчас: плоды на вкус сладкие, сочные, питательные, огромное разнообразие размеров.