Органи зору, у яких кожне око складається з великої кількості простих вічок, що здатні сприймати лише частину зображення, це: * А Прості очі Б Складні очі В Світлочутливі вічка
Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, як-от діетилетер, хлороформ та бензен[1]. Це визначення об'єднує велику кількість сполук різних за хімічною природою, зокрема таких, як жирні кислоти, воски, фосфоліпіди, стероїди та багато інших. Також різноманітними є і функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, вторинними посередниками під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран, шаперонами, що сприяють фолдингу білків, емульгаторами у шлунково-кишковому тракті[2].
Структурні формули представників основних класів ліпідів, зверху вниз: стероїди (холестерол), жирні кислоти (олеїнова кислота), ацилгліцериди (триацилгліцерид, що складається із залишків олеїнової, стеаринової та пальмітинової кислот та гліцерину), фосфоліпіди (фосфатидилхолін)
Люди та інші тварини мають спеціальні біохімічні шляхи для біосинтезу та розщеплення ліпідів, проте деякі з цих речовин є незамінними і мусять надходити в організм із їжею, наприклад ω-3 та ω-6 ненасичені жирні кислоти.
1 - сложный вопрос с т.з. эволюции. Можно сказать, что главная функция кровеносной системы - распределительная. Но это будет не совсем полный ответ. Логично, что в связи с увеличением размеров многоклеточных животных возникла нужда в равномерном распределении питательных веществ, а также выведении метаболитов (продуктов обмена веществ) из организма.
2 - у всех животных есть "кровяной мотор" - часть кровеносной системы, которая толкает кровь по ней. Почти у всех животных можно выделить вены и артерии. Вены несут дезоксигенированную кровь к сердцу, а артерии - оксигенеированную от сердца (в малом кругу кровообращения тетрапод все по-другому, вспомни круги кровообращения человека).
У многих животных (особенно беспозвоночных) в кровеносной системе имеются лакуны - тоже вполне сходные элементы со сходными функциями - обеспечивают обмен между тканью и кровью там, где по каким-то причинам нет капиллярной сети.
3 - здесь стоит упомянуть про то, что в случае замкнутой К.С. кровь движется по сосудам, а в случае открытой - свободно омывает органы и ткани в полости тела. Эволюционно у более продвинутых животных образовывалась замкнутая К.С., однако стоит отметить, что примитивным беспозвоночным это не помешало занять доминирующее положение в современных биоценозах (вспомни о господстве насекомых в наши дни)
Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, як-от діетилетер, хлороформ та бензен[1]. Це визначення об'єднує велику кількість сполук різних за хімічною природою, зокрема таких, як жирні кислоти, воски, фосфоліпіди, стероїди та багато інших. Також різноманітними є і функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, вторинними посередниками під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран, шаперонами, що сприяють фолдингу білків, емульгаторами у шлунково-кишковому тракті[2].
Структурні формули представників основних класів ліпідів, зверху вниз: стероїди (холестерол), жирні кислоти (олеїнова кислота), ацилгліцериди (триацилгліцерид, що складається із залишків олеїнової, стеаринової та пальмітинової кислот та гліцерину), фосфоліпіди (фосфатидилхолін)
Люди та інші тварини мають спеціальні біохімічні шляхи для біосинтезу та розщеплення ліпідів, проте деякі з цих речовин є незамінними і мусять надходити в організм із їжею, наприклад ω-3 та ω-6 ненасичені жирні кислоти.
1 - сложный вопрос с т.з. эволюции. Можно сказать, что главная функция кровеносной системы - распределительная. Но это будет не совсем полный ответ. Логично, что в связи с увеличением размеров многоклеточных животных возникла нужда в равномерном распределении питательных веществ, а также выведении метаболитов (продуктов обмена веществ) из организма.
2 - у всех животных есть "кровяной мотор" - часть кровеносной системы, которая толкает кровь по ней. Почти у всех животных можно выделить вены и артерии. Вены несут дезоксигенированную кровь к сердцу, а артерии - оксигенеированную от сердца (в малом кругу кровообращения тетрапод все по-другому, вспомни круги кровообращения человека).
У многих животных (особенно беспозвоночных) в кровеносной системе имеются лакуны - тоже вполне сходные элементы со сходными функциями - обеспечивают обмен между тканью и кровью там, где по каким-то причинам нет капиллярной сети.
3 - здесь стоит упомянуть про то, что в случае замкнутой К.С. кровь движется по сосудам, а в случае открытой - свободно омывает органы и ткани в полости тела. Эволюционно у более продвинутых животных образовывалась замкнутая К.С., однако стоит отметить, что примитивным беспозвоночным это не помешало занять доминирующее положение в современных биоценозах (вспомни о господстве насекомых в наши дни)
Объяснение: