Особенности пищеварения омёбы протей

Прокариоттар — Прокариоттарға микроорганизмдер мен көк-жасыл балдырлар жатады. Прокариоттардың мөлшері өте кішкентай, ұзындығы 1—10 мкм. Прокариоттардың эукариоттардан айырмашылығы — олардың айқындалған органоидтері, яғни эндоплазмалық торы, Гольджи жиынтығы, митохондриялары болмайды. Жануарлардың және өсімдіктердің жасушаларында жақсы айқындалған түйіршіктер болады.

Эукариоттар (грек. еu – жақсы, толығымен және karyon – ядро) – құрамында ядросы бар организмдер.
Эукариоттарға барлық жоғары сатыдағы жануарлар мен өсімдіктер, сондай-ақ бір немесе көп жасушалы балдырлар, саңырауқұлақтар және қарапайымдар жатады. Эукариоттар жасушалары прокариоттармен салыстырғанда күрделі келеді. Эукариоттар жасушалары көптеген ішкі мембраналармен жеке бөліктерге (компартементтерге) бөлінеді.

забарвлення квіток, листків і стебел рослин, яке визначається наявністю в них ряду пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів та антоціанів). Найпоширеніше у вищих рослин зелене забарвлення, зумовлене хлорофілом, що за його участю відбувається фотосинтез. Зеленими звичайно бувають листки, стебла. Різноманітне жовте, оранжеве, червоне забарвлення квіток та плодів зумовлене каротиноїдами; фіолетове, синє - антоціанами; сніжно-біле забарвлення віночка квіток багатьох рослин - наявністю серед безбарвних клітин заповнених повітрям міжклітинників. 3. р. може змінюватись залежно від освітлення, т-ри, реакції грунту, вмісту в ньому тих чи ін. елементів тощо. Так, зелені частини рослин при слабкому освітленні стають блідішими, а в темряві й зовсім втрачають зелений колір (див. Етіоляція); знижені і-ри сприяють утворенню антоціанів, тому листки дерев восени набувають коричневого, червоного та фіолетового кольорів різноманітних відтінків. Збагачення антоціанами інод гається при порушенні мінерального живлення рослин. Яскраве забарвлення квіток і плодів сприяє приваблюванню комах, що запилюють квітки, а також птахів, що розповсюджують плоди та насіння. У суцвіттях часто зустрічається контрастне забарвлення - крайові квітки забарвлені в один колір, а середні - в інший; це робить суцвіття ще помітнішими для комах. Листки деяких вищих рослин бувають повністю або частково забарвлені в червоний, фіолетовий, сріблясто-сірий та ін. кольори (бегонія, колеус). Це пояснюється тим, що зелений колір наявного в листках хлорофілу маскується антоціанами. Маскування зеленого кольору різними додатковими пігментами особливо часто гається у водоростей. Забарвлення грибів зумовлюють пігменти рибофлавін, хризогенін та ін. Деякі рослини (переважно сапрофіти і паразити) безбарвні (напр., бактерії, гіфи грибів).