Останнім часом чисельність популяції бобрів постійно зменшується, що залежить у першу чергу від такого: а)сезонних змін природи б)швидкості течії води у водоймі, де мешкають бобри в)швидкості зміни природних місць існування бобрів.
Бір жасушалылар – бүкіл денесі бір ғана жасушадан құралатын организмдер. Б. к. өздерінің құрылымына қарай: прокариотты және эукариотты болып бөлінеді. Прокариоттыларға жасуша ядросы болмайтын бактериялар және көк-жасыл балдырлар немесе цианобактериялар жатады. Эукариоттыларға жасуша ядросы бар, митоз жолымен бөліне алатын жасыл балдырлар және қарапайымдар жатады. Б. к-дың көпшілігін тек микроскоп арқылы көруге болады. Бұлардың көлемі 2 мк-нан 3 см-ге дейін жетеді. Пішіні әр түрлі. Б. к-дың арасында денесі өте қарапайым құрылысты (хлорелла, амеба), сондай-ақ күрделі құрылысты (ацетабулярия, инфузория) болып келетіндері де бар. Б. к. теңізде, өзенде, шалшықты суларда, құрлықта да кездеседі. Олардың арасында басқа жануарларға жем болатын, сондай-ақ адам мен жануарларды ауруға шалдықтыратын түрлері де кездеседі. [1]
Екологія (від дав.-гр. οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука) — це наука, що вивчає закономірності відносин між організмами та довкіллям, а також організацію і діяльність надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери).[1]
Vegetation-no-legend.PNG
Blue Linckia Starfish.JPG Male lion on savanna.jpg
Hawk eating prey.jpg European honey bee extracts nectar.jpg
Наукова дисципліна екологія охоплює галузь знань від вивчення глобальних процесів на планеті Земля (вгорі) до вивчення мешканців океанів і суходолу (центральні фото) та біологічної взаємодії, такі як хижацтво і запилення (внизу).
Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Гекель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen») для позначення біологічної науки, яка вивчає взаємодію організмів з їхнім середовищем.
Стосовно рослин цей термін уперше був використаний данським ботаніком Е. Вармінгом 1895 року.
Бір жасушалылар – бүкіл денесі бір ғана жасушадан құралатын организмдер. Б. к. өздерінің құрылымына қарай: прокариотты және эукариотты болып бөлінеді. Прокариоттыларға жасуша ядросы болмайтын бактериялар және көк-жасыл балдырлар немесе цианобактериялар жатады. Эукариоттыларға жасуша ядросы бар, митоз жолымен бөліне алатын жасыл балдырлар және қарапайымдар жатады. Б. к-дың көпшілігін тек микроскоп арқылы көруге болады. Бұлардың көлемі 2 мк-нан 3 см-ге дейін жетеді. Пішіні әр түрлі. Б. к-дың арасында денесі өте қарапайым құрылысты (хлорелла, амеба), сондай-ақ күрделі құрылысты (ацетабулярия, инфузория) болып келетіндері де бар. Б. к. теңізде, өзенде, шалшықты суларда, құрлықта да кездеседі. Олардың арасында басқа жануарларға жем болатын, сондай-ақ адам мен жануарларды ауруға шалдықтыратын түрлері де кездеседі. [1]
Екологія (від дав.-гр. οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука) — це наука, що вивчає закономірності відносин між організмами та довкіллям, а також організацію і діяльність надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери).[1]
Vegetation-no-legend.PNG
Blue Linckia Starfish.JPG Male lion on savanna.jpg
Hawk eating prey.jpg European honey bee extracts nectar.jpg
Наукова дисципліна екологія охоплює галузь знань від вивчення глобальних процесів на планеті Земля (вгорі) до вивчення мешканців океанів і суходолу (центральні фото) та біологічної взаємодії, такі як хижацтво і запилення (внизу).
Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Гекель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen») для позначення біологічної науки, яка вивчає взаємодію організмів з їхнім середовищем.
Стосовно рослин цей термін уперше був використаний данським ботаніком Е. Вармінгом 1895 року.
Объяснение:
Надеюс правилно если не правино прости