Ознайомтеся з інформацією:
«Нобелівську премію з фізіології або медицини 2012 року отримали британець Джон Гердон і японець Сін’я Яманака. Почесна нагорода була присуджена дослідникам за відкриття в перепрограмуванні стовбурових клітин. У 1962 р Джон Б. Гердон замінив ядро яйцеклітини жаби ядром з диференційованої клітини кишечника. Модифікована яйцеклітина, яка має потенціал до поділу, розвинулася в нормального пуголовка. Тривалий час наука не мала відповіді на запитання: чи можна повернути диференційовану клітину в плюрипотентний стан? На це запитання зміг відповісти Сін’я Яманака. Він провів дослідження на культурі in vitro стовбурових клітин мишей, ізольованих Мартіном Евансом (Нобелівська премія 2007 р.) У цих клітинах японський вчений визначив гени, які вможливлювали перебування клітини в плюрипотентному стані. Відтак він спробував використовувати їх для повернення зрілої клітини в плюрипотентний стан. Для цього різні комбінації цих генів уводили в фібробласти (зрілі диференційовані клітини) сполучної тканини. У результаті була знайдена комбінація чотирьох генів, здатних перетворювати фібробласти на стовбурові клітини. Це відкриття вможливило появу методу створення індукованих стовбурових клітин (іРS клітин), який розширює можливості
дослідження хвороб і розроблення нових в їх діагностики та лікування.»
Завдання 1. Який метод досліджень застосовували обидва вчені?
А порівняльно-описовий
Б експериментальний
В моделювання
Г моніторингу
Завдання 2. Яке з наведених тверджень можна сформулювати на основі аналізу
інформації з тексту?
А Джон Б. Гердон використовував методи генетичної інженерії.
Б Диференційовану клітину не можна повернути в плюрипотентний стан.
В В геномі диференційованої клітини зберігається вся інформація, необхідна
для розвитку цілого організму.
Г Сін’я Яманака визначив гени, які уможливлювали перебування клітини в
плюрипотентному стані, у лабораторії на живих мишах.
Завдання 3. У боротьбі з хворобами Паркінсона й Альцгеймера застосовують методи втручання в ембріональні стовбурові клітини, що є вкрай спірним питанням з погляду медичної етики. Поміркуйте, як відкриття Джона Гердона і Сін’я Яманаки можуть обійти етичні проблеми.
На русском:
Модификационная изменчивость - результат не изменений генотипа, а его непосредственной реакции на условия окружающей среды. При модификационной изменчивости наследственный материал не изменяется, - изменяется проявление генов. Это результат не изменений генотипа, а его непосредственной реакции на условия окружающей среды. При модификационной изменчивости наследственный материал не изменяется, - изменяется проявление генов.
Қазақ тілінде:
Модификациялық өзгергіштік-генотиптің өзгеруінің нәтижесі емес, оның қоршаған орта жағдайларына тікелей реакциясы. Модификациялық өзгергіштікпен тұқым қуалайтын материал өзгермейді-гендердің көрінісі өзгереді. Бұл генотиптің өзгеруінің нәтижесі емес, оның қоршаған орта жағдайларына тікелей реакциясы. Модификациялық өзгергіштікпен тұқым қуалайтын материал өзгермейді-гендердің көрінісі өзгереді.
Объяснение:
1. Шерсть
2.Участие в терморегуляции (выделяют пот, который при испарении охлаждает тело, что его от перегрева)
в выведении из кожи воды, продуктов обмена, солей, лекарств, тяжёлых металлов
Формирование индивидуального запаха у млекопитающих
3.Скелет млекопитающих подразделяется на череп, позвоночник, скелет поясов конечностей и кости самих конечностей
4.Позвоночный столб, или позвоночник состоит из 32—33 позвонков, последовательно соединённых друг с другом в вертикальном положении. Позвонки разделяют на отдельные типы: шейные, грудные, поясничные, крестцовые и копчиковые. Позвоночный столб обладает упругостью – поэтому человек принимать различные позы, нагибаться, поворачиваться. Если бы межпозвоночные диски не состояли из хрящевой ткани, которая быть гибкой, то человек бы постоянно был зафиксирован в одном положении.
5.Скелет парных конечностей состоит из трех типичных отделов. Передние конечности имеют строение вполне типичной пятипалой конечности, задние же несколько отклоняются от нее в том отношении, что проксимальный отдел предплюсны содержит только две сравнительно крупные кости, характерные для млекопитающих. Внутренняя из них, представляющая, по-видимому, комплекс двух костей проксимального ряда предплюсны, носит название таранной кости (astragalus), наружная же — пяточная (calcaneus) — гомологична наружной косточке проксимального ряда предплюсны типичной пятипалой конечности и имеет сзади характерный для млекопитающих пяточный выступ, служащий для прикрепления сухожилия. Наконец, в коленном сочленении млекопитающих развивается округлая сухожильная косточка — коленная чашка (patella).
6.Зубы млекопитающих обычно делятся на четыре группы в соответствии со своими фунциями и местоположением: резцы, клыки, премоляры (малые коренные, ложнокоренные, или предкоренные) и моляры (коренные).