Непрерывно идущие в каждой клетке организма окислительно-восстановительные реакции нуждаются в постоянном притоке субстратов окисления (углеводов, липидов и аминокислот) и окислителя — кислорода. В организме имеются внушительные запасы питательных веществ — углеводные и жировые депо, а также огромный запас белков в скелетных мышцах, поэтому даже сравнительно длительное (в течение нескольких суток) голодание не приносит человеку существенного вреда. А вот запасов кислорода в организме практически нет, если не считать небольшого количества, содержащегося в мышцах в форме оксимиоглобина, поэтому без его поставки человек выжить лишь 2—3 мин, после чего наступает так называемая «клиническая смерть». Если в течение 10—20 мин снабжение клеток мозга кислородом не восстановится, в них произойдут такие биохимические изменения, которые нарушат их функциональные свойства и приведут к скорой гибели всего организма. Другие клетки тела при этом могут и не пострадать в такой степени, но нервные клетки крайне чувствительны к недостатку кислорода. Вот почему одной из центральных физиологических систем организма является функциональная система кислородного обеспечения, и состояние именно этой системы чаще всего используется для оценки «здоровья»
Поодинокий б життя тваринам ніяких особливих переваг не дає. Він зумовлений особливостями життєдіяльності особин певного виду і, перш за все, індивідуальним використанням території і ресурсів: особинам не потрібно ділитися кормом з іншими представниками виду. При цьому «свою» територію тварини часто позначають якимись мітками. Також, якщо окремі статевозрілі особини існують незалежно одна від одної, то вони лише на короткий час формують репродуктивні пари (наприклад, певні види жуків, змії, зайці, тигри тощо), маючи для цього рівні можливості. Крім того, такі тварини можуть утворювати випадкові взаємовигідні скупчення в місцях зимівлі (сонечка, соми, плазуни).
Переваги суспільного життя.
Суспільний б життя тварин с надзвичайно вигідним, оскільки так зручніше будувати житло, добувати їжу, легше захищатись від ворогів, доглядати потомство тощо. Усередині угрупування зазвичай зберігається більш-менш жорстка ієрархія та розподіл функцій (постійно закріплений або тимчасовий). Суспільними тваринами є, наприклад, окремі види комах (терміти, мурашки, деякі види бджіл та ос), багато видів птахів, ссавці (бобри, вовки, дельфіни) тощо.
Переваги поодинокого життя.
Поодинокий б життя тваринам ніяких особливих переваг не дає. Він зумовлений особливостями життєдіяльності особин певного виду і, перш за все, індивідуальним використанням території і ресурсів: особинам не потрібно ділитися кормом з іншими представниками виду. При цьому «свою» територію тварини часто позначають якимись мітками. Також, якщо окремі статевозрілі особини існують незалежно одна від одної, то вони лише на короткий час формують репродуктивні пари (наприклад, певні види жуків, змії, зайці, тигри тощо), маючи для цього рівні можливості. Крім того, такі тварини можуть утворювати випадкові взаємовигідні скупчення в місцях зимівлі (сонечка, соми, плазуни).
Переваги суспільного життя.
Суспільний б життя тварин с надзвичайно вигідним, оскільки так зручніше будувати житло, добувати їжу, легше захищатись від ворогів, доглядати потомство тощо. Усередині угрупування зазвичай зберігається більш-менш жорстка ієрархія та розподіл функцій (постійно закріплений або тимчасовий). Суспільними тваринами є, наприклад, окремі види комах (терміти, мурашки, деякі види бджіл та ос), багато видів птахів, ссавці (бобри, вовки, дельфіни) тощо.