Онтогенез в биологии означает процесс индивидуального развития живого организма от зарождения и до завершения жизненного цикла.
Онтогенез протекает в два основных этапа: эмбриональный и постэмбриональный.
Первый (эмбриогенез) включает в себя период от формирования и образования зиготы (оплодотворённой клетки) до рождения (выхода из яйцевой оболочки), второй – от рождения до конца жизни.
Эмбриогенез подразделяется на две стадии: гаметогенез и оплодотворение.
На первой стадии происходит образование мужских и женских половых клеток, а на второй – их слияние. Кульминацией является выход зародыша из плодовой оболочки.
Возникновение новой особи происходит после слияния мужского сперматозоида и женской яйцеклетки.
То есть, вновь образовавшаяся клетка (зигота) представляет собой комбинацию из отцовских и материнских генов.
темпи росту, повноту та тривалість проходження етапів онтогенезу, морфологічні,
анатомічні та фізіологічні ознаки, періодичність і рясність плодоношення та інші
прояви життєдіяльності рослини.
У свою чергу сама рослина значною мірою впливає на довкілля, трансформуючи
існуючі та створюючи нові фактори середовища (наприклад, електричні, магнітні та
акустичні поля, продукти життєдіяльності
тощо). Частина простору, в межах якої відбуваються такі зміни, називається фітогенним полем [3], або екологічним полем чи зоною впливу (останні терміни можна зустріти в англомовній літературі) [5–7]. У межах
фітогенного поля рослина певною мірою
здатна оптимізувати або, принаймні, пом’як шити негативний вплив зовнішніх факторів. При достатній щільності рослинного
покриву його вплив може бути настільки
значним, що спричиняє локальну зміну
кліматичних умов, створюючи так званий
фітоклімат [2]. Мікрокліматичні від мінності
полягають у зменшенні контрастності температур, підвищенні вологості повітря, зміні радіаційного та водного балансу, хімічного складу повітря, руху повітряних мас
тощо. Очевидно, що такий значний вплив
складається з "внесків" кожної окремої рослини на цій території. Аналіз літератури з
цього питання засвідчив, що, за винятком
кількох праць, визначення ролі окремих
рослин у формуванні фітоклімату практично залишилося поза увагою дослідни ків [1,
4]. Об’єктами подібних досліджень були зазвичай значні рослинні угруповання. Вза ємозв’язок між окремою рослиною та оточуючим її простором або взагалі не враховували, або визначали опосередковано через
загальний вплив усіх рослин. На нашу думку, вивчення впливу окремої рослини на
довкілля і навпаки дасть змогу глибше пізнати первинні механізми та закономірності
складних зв’язків між рослиною та середовищем.
Метою дослідження було встановити
характер та ступінь зміни режимів освітлення, температури та вологості повітря у
кроновому та підкроновому просторі дерев
найпоширеніших у Правобережному Лісостепу України видів.
гормоны роста
Объяснение:
Онтогенез в биологии означает процесс индивидуального развития живого организма от зарождения и до завершения жизненного цикла.
Онтогенез протекает в два основных этапа: эмбриональный и постэмбриональный.
Первый (эмбриогенез) включает в себя период от формирования и образования зиготы (оплодотворённой клетки) до рождения (выхода из яйцевой оболочки), второй – от рождения до конца жизни.
Эмбриогенез подразделяется на две стадии: гаметогенез и оплодотворение.
На первой стадии происходит образование мужских и женских половых клеток, а на второй – их слияние. Кульминацией является выход зародыша из плодовой оболочки.
Возникновение новой особи происходит после слияния мужского сперматозоида и женской яйцеклетки.
То есть, вновь образовавшаяся клетка (зигота) представляет собой комбинацию из отцовских и материнских генов.
Відомо, що в системі "рослина–середовище"
обидва елементи взаємно впливають один
на одного. Реалізація генетичних програм
відбувається на тлі жорсткого контролю
зовнішнього середовища, яке впливає на
темпи росту, повноту та тривалість проходження етапів онтогенезу, морфологічні,
анатомічні та фізіологічні ознаки, періодичність і рясність плодоношення та інші
прояви життєдіяльності рослини.
У свою чергу сама рослина значною мірою впливає на довкілля, трансформуючи
існуючі та створюючи нові фактори середовища (наприклад, електричні, магнітні та
акустичні поля, продукти життєдіяльності
тощо). Частина простору, в межах якої відбуваються такі зміни, називається фітогенним полем [3], або екологічним полем чи зоною впливу (останні терміни можна зустріти в англомовній літературі) [5–7]. У межах
фітогенного поля рослина певною мірою
здатна оптимізувати або, принаймні, пом’як шити негативний вплив зовнішніх факторів. При достатній щільності рослинного
покриву його вплив може бути настільки
значним, що спричиняє локальну зміну
кліматичних умов, створюючи так званий
фітоклімат [2]. Мікрокліматичні від мінності
полягають у зменшенні контрастності температур, підвищенні вологості повітря, зміні радіаційного та водного балансу, хімічного складу повітря, руху повітряних мас
тощо. Очевидно, що такий значний вплив
складається з "внесків" кожної окремої рослини на цій території. Аналіз літератури з
цього питання засвідчив, що, за винятком
кількох праць, визначення ролі окремих
рослин у формуванні фітоклімату практично залишилося поза увагою дослідни ків [1,
4]. Об’єктами подібних досліджень були зазвичай значні рослинні угруповання. Вза ємозв’язок між окремою рослиною та оточуючим її простором або взагалі не враховували, або визначали опосередковано через
загальний вплив усіх рослин. На нашу думку, вивчення впливу окремої рослини на
довкілля і навпаки дасть змогу глибше пізнати первинні механізми та закономірності
складних зв’язків між рослиною та середовищем.
Метою дослідження було встановити
характер та ступінь зміни режимів освітлення, температури та вологості повітря у
кроновому та підкроновому просторі дерев
найпоширеніших у Правобережному Лісостепу України видів.