Зростання грибів.Процес збільшення розмірів клітин, а отже, і загальної маси характеризуєтьсяпоняттям«зростання».Він здійснюється у міцеліальних грибів шляхом розтягування внутрішньої оболонки верхівкової клітини.Необхідна умова зростання - наявність поживних речовин і надходження до зростаючоїклітці цитоплазми з сусідніхпредверхушечних клітин.Не менше значення мають активніпроцесисинтезу, у ході яких утворюються ядро, клітинні органели і елементи клітинної стінки.Удріжджових грибів зростання нових дочірніх клітин відбувається нерозривно шляхом брунькування або поділу.Цяздатністьхарактернаі для деяких міцеліальних грибів.Зростаючий ділянку гіфимістить підвищену кількість цитоплазми, білкових речовин, нуклеїнових кислот,ферментів, тобто він найбільш активний у фізіологічному відношенні.За зростаючими клітинами розташовуються вакуолізований, цитоплазмаяких через пори поперечних перегородок під впливом сил осмотичного тиску виштовхується до верхівкової клітці.У вакуолізований предверхушечних клітинах містяться запасні поживні речовини, в тому числі глікоген, використовувані для утворення оболонки.Швидкість росту грибів, які ростуть на твердих поживних середовищах, найчастіше визначають шляхом вимірювання діаметра або радіусу і загальної площі колонії міцелію, а швидкість ростусуперечка- по збільшенню обсягу їх біомаси при набуханні.Ростові процеси сильно залежать від генетичних особливостей, умов культивування і дії зовнішніх факторів.Швидкість росту різних грибів далеко не однакова., Trichoderma , Muco - rales , Aspergillus ), отдельные представители которых могут расти с высокой скоростью — до 3—6 мм/ч, и медленнорастущие ( Phellinus рі n і, Polystictus circinatus ).У зв'язку з цим їх поділяють на швидко (Neurospora, Trichoderma, Muco - rales, Aspergillus), окремі представники яких можуть рости з високою швидкістю - до 3-6 мм / год, і медленнорастущие (Phellinus рі n І, Polystictus circinatus).и Pleurotus ostrealusсоставляет 9—14 мм в сутки, а медленнорастущего Piptoporus betulinus — лишь 1,5—3,0.Приріст швидкозростаючих дереворазрушающих грибів Fomes fomentarius і Pleurotus ostrealus становить 9-14 мм на добу, а медленнорастущие Piptoporus betulinus - лише 1,5-3,0.Є. В. Вітровий доведено, що швидкість росту гетерокаріонов вище, ніж гомокаріонов.Зростання міцелію припиняється при повному використанні живильного середовища або при переході гриба в наступні стадії розвитку, пов'язані з розмноженням.Таким чином, вегетативний ріст - підготовчий етап, що створює сприятливі умови длярозмноження.Мікроскопічні дослідження міцелію дозволили виділитиу грибів ряд вікових стадій, що характеризуються певними ознаками.стадия — прорастание конидий (спор).I стадія - проростання конідій (суперечка).Включає два етапи: перший - набухання конідій (триває 4-10 год), другий - утворення ростовихтрубок і первинного міцелію з декількох клітин.Цитоплазма не диференційована, в клітині містяться дрібні вакуолярноплями.стадия — разрастание мицелия и его ветвление (лагфаза).II стадія - розростання міцелію та йогогалуження (лагфаза).Ядро набуваєхарактерногодля грибів вигляд.Утворюютьсядрібні гранули ліпідів.стадия — равномерный интенсивный рост, сопровождающийся активными обменными процессами и накоплением нуклеиновых кислот.III стадія - рівномірний інтенсивне зростання, що супроводжується активними обмінними процесами і накопиченням нуклеїнових кислот.стадия — замедленный рост,старение мицелия, спорообразование, накопление вторичных метаболических продуктов.IV стадія - сповільнений ріст,старінняміцелію, спорообразование, накопичення вториннихметаболічнихпродуктів.стадия — принята для условного обозначения полного автолиза мицелия.V стадія - прийнята для умовного позначення повного автолиза міцелію.Стосовно до окремих грибів, зокрема до продуцентів пеніциліну, детально описані всі вікові зміни.описано 7 возрастных стадий.Так, у Penicillium chryzogenum описано 7 вікових стадій.Тривалість росту грибів втій чи іншій стадії залежить від екологічних факторів, генетичних особливостей, умов культивування та ін
Они вышли из тех мест, где зимовали, и собрались в водоемах, чтобы отложить икру.Кладку жабы не спутаешь с лягушачьей. Она выглядит как тонкий шнур, в котором яйца расположены двумя правильными рядами. Его длина может быть до 7 метров. Такие шнуры часто можно увидеть в неглубоких лужах. У чесночницы кладка тоже в форме шнура, но он короткий и толстый, а яйца в нем находятся в полном беспорядке.Лягушки обычно откладывают икру в небольших озерцах и рудах в виде студенистых комков. В свежей кладке яйца тесно примыкают друг к другу, а через некоторое время оболочка разбухает и расстояние между ними увеличивается. И только жерлянки мечут одиночные, не связанные между собой икринки, но их обычно бывает по нескольку штук в одном месте, около подводных растений.Яиц в кладке очень много. Но из всего огромного их количества успешно разовьются лишь единицы. Какие-то кладки погибнут при пересыхании водоемов, другие станут кормом для рыб, уток.Наконец, зародыш выделит специальное вещество, которое растворит студенистую оболочку, защищавшую его все время, и выйдет наружу. С этого момента головастик вступает в сложный период своего развития, который завершится метаморфозом, то есть его превращением в лягушонка-сеголетка. В зависимости от температуры воды превращения головастика в лягушонка происходят у жаб обычно за 45 - 50 дней, у травяной лягушки - за 50 - 90 дней. Дольше всех развиваются личинки озерной лягушки (80 - 90 дней), но зато растут эти головастики быстрее остальных, прибавляя в день по миллиметру.Замечено, что в одном и том же пруду, где количество икры одинаковое, численность головастиков сильно отличается в разные годы. И растут они всякий раз с неодинаковой скоростью. Оказалось, что, когда головастиков много, их рост и развитие сначала замедляется, а затем (и это хорошо видно) одни так и остаются маленькими, а другие начинают быстро расти. И что еще удалось выяснить: крупные головастики выделяют специальные вещества, тормозящие рост их мелких собратьев. Поэтому головастики тех лягушек, которые чуть раньше отметали икру, например травяной, имеют больше шансов успешно завершить метаморфоз.Эти вещества подавляют рост личинок другого вида, но еще больше воздействуют на своих сородичей, особенно тех, которые вылупились из одной кладки. Какие преимущества это дает крупным головастикам? Если бы все головастики развивались одинаково, то при неблагоприятных условиях, например, у всех были бы равные шансы не пройти метаморфоз и погибнуть. Крупные же головастики проходят развитие вдвое быстрее, обеспечивая продолжение вида. Вещества, выделяемые крупными головастиками, являются регуляторами роста и численности головастиков в водоеме.Головастики травяной лягушки первые 20 - 30 дней держатся очень тесно друг к другу. Они снуют в разных направлениях, но не отплывают далеко, и вся такая стайка одновременно перемещается в поисках пищи и прогреваемых мест в водоеме. Примерно через месяц-полтора эти скопления становятся более редкими, но головастики все равно продолжают держаться вместе. Образование скоплений заметили и у других видов, например, американской жабы и каскадовой лягушки, с которыми стали проводить эксперименты. Оказалось, что их головастики умеют отличать сиблингов от несиблингов - головастиков из одной и разных кладок. Поставили такой опыт. Изготовили специальный аквариум, который имел форму буквы "у". В его центральную часть посадили головастиков и с двух сторон стали медленно пропускать потоки воды. Один от сиблингов, а другой - от несиблингов. Головастики из центральной камеры поплыли к сиблингам. Когда же им специальной пастой заклеили ноздри, то они перестали различать потоки и не знали, куда плыть. После того как нашлепки с ноздрей убрали, головастики опять уверенно поплыли к сиблингам. Значит, они узнают друг друга с обоняния.
