• У водному середовищі життя провідна роль належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо. Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря. Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інш передачі та сприйняття інформації.
Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води. Тому одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп,
щука), інші - лише в солоних (акули, кити). Цікавим видом є рачок артемія (мал. 311). Він здатний мешкати як у прісних водоймах, так і в солоних.
• Порівняно з наземно-повітряним ґрунт -стабільніше середовище життя. Там незначні коливання добових і сезонних температур. Вологість ґрунту завжди вища за вологість повітря, тому організмам легше переносити періоди посухи. Оскільки кисень надходить у ґрунт переважно з атмосферного повітря, то з глибиною його вміст знижується. Відповідно тварини пристосовуються до життя в таких умовах. Нестачу кисню, вологи або, навпаки, перезволоження тварини здатні уникати за до вертикальних переміщень (дощові черв’яки, кліщі, комахи тощо).
• У водному середовищі життя провідна роль належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо. Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря. Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інш передачі та сприйняття інформації.
Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води. Тому одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп,
щука), інші - лише в солоних (акули, кити). Цікавим видом є рачок артемія (мал. 311). Він здатний мешкати як у прісних водоймах, так і в солоних.
• Порівняно з наземно-повітряним ґрунт -стабільніше середовище життя. Там незначні коливання добових і сезонних температур. Вологість ґрунту завжди вища за вологість повітря, тому організмам легше переносити періоди посухи. Оскільки кисень надходить у ґрунт переважно з атмосферного повітря, то з глибиною його вміст знижується. Відповідно тварини пристосовуються до життя в таких умовах. Нестачу кисню, вологи або, навпаки, перезволоження тварини здатні уникати за до вертикальних переміщень (дощові черв’яки, кліщі, комахи тощо).