Семейство Сложноцветные (Астровые).Это крупнейшее семейство,насчитывающее более 20 000 видов.Они произрастают повсеместно-от тропиков до арктических побережий.
Исключительная особенность растений этого семейства-мелкие ветки,собранные в крупные соцветия-корзинки.
Чашечка обычно не развивается (у подсолнечника,астры) или представлена хохолком (у василька).Венчик образован пятью лепестками,сросшимися в виде трубки,язычка или воронки.Поэтому выделяют различные типы цветков:трубчатые,язычковые,воронковидные.Плод-семянка,у многих-летучая семянка(одуванчик,козлобородник,осот)
Усі біологічні ритми за частотою повторення циклу поділяються на три групи:
ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (ритми скорочення м'язів, дихання, біохімічних реакцій);
ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну та бадьорості, активності і спокою, коливання артеріального тиску і температури тіла);
ритми низької частоти (зміна метаболізму живих організмів протягом року) пов'язані з сезонними явищами: зміною температурного, світлового та режиму вологості.
За чинниками біологічні ритми поділяються на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні
Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному Вони мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років.
Сонячно-добовий
Добові обертання Землі навколо своєї осі і зміна двічі на добу освітленості, яка викликає коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів. Добовий цикл властивий більшості фізіологічних процесів (розмноження одноклітинних, коливання температури тіла, інтенсивність метаболізму). У рослин сонячне світло визначає періодичність процесів фотосинтезу, випарування води рослинами, час розкриття і закриття квіток. У тварин біологічні ритми виражені здебільшого у чергуванні періоду активності і спокою. Залежно від типу добової активності тварин поділяють на денних (більшість) і нічних (сови, їжаки, кажани, більшість гризунів). Неактивними вдень і активними вночі є більшість тварин пустель (вдень підвищена температура і низька вологість).
За постійних умов сонячно-добовий ритм перетворюється на циркадіанний ритм (навколодобовий). Такий ритм утворюється в організмів вирощених у незмінних умовах після короткочасної зміни таких умов. Це доводить уроджену схильність організмів до такого ритму. Наприклад, циркадіанний ритм виникає в дрозофіл (Drosophila), що були вирощені в темряві, після одного спалаху світла впродовж 0,5 мс.
У тварин знайдені нейрогуморальні центри, що координують добову ритміку фізіологічних процесів. Виділяють монофазний та поліфазний добові ритми. У процесі індивідуального розвитку багатьох тварин та людини відбувається перехід від багатофазного до однофазного ритму. Наприклад, в немовлят характерним є доволі часте чергування сну та активності протягом доби. Найважливіший для людини саме добовий ритм — чергування сну і неспання. Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» — пристосувальним механізмом, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися у часі. Вивчення біоритмів дає можливість людині виробляти найсприятливіший режим праці та відпочинку.
Семейство Сложноцветные (Астровые).Это крупнейшее семейство,насчитывающее более 20 000 видов.Они произрастают повсеместно-от тропиков до арктических побережий.
Исключительная особенность растений этого семейства-мелкие ветки,собранные в крупные соцветия-корзинки.
Чашечка обычно не развивается (у подсолнечника,астры) или представлена хохолком (у василька).Венчик образован пятью лепестками,сросшимися в виде трубки,язычка или воронки.Поэтому выделяют различные типы цветков:трубчатые,язычковые,воронковидные.Плод-семянка,у многих-летучая семянка(одуванчик,козлобородник,осот)
Объяснение:
Усі біологічні ритми за частотою повторення циклу поділяються на три групи:
ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (ритми скорочення м'язів, дихання, біохімічних реакцій);
ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну та бадьорості, активності і спокою, коливання артеріального тиску і температури тіла);
ритми низької частоти (зміна метаболізму живих організмів протягом року) пов'язані з сезонними явищами: зміною температурного, світлового та режиму вологості.
За чинниками біологічні ритми поділяються на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні
Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному Вони мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років.
Сонячно-добовий
Добові обертання Землі навколо своєї осі і зміна двічі на добу освітленості, яка викликає коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів. Добовий цикл властивий більшості фізіологічних процесів (розмноження одноклітинних, коливання температури тіла, інтенсивність метаболізму). У рослин сонячне світло визначає періодичність процесів фотосинтезу, випарування води рослинами, час розкриття і закриття квіток. У тварин біологічні ритми виражені здебільшого у чергуванні періоду активності і спокою. Залежно від типу добової активності тварин поділяють на денних (більшість) і нічних (сови, їжаки, кажани, більшість гризунів). Неактивними вдень і активними вночі є більшість тварин пустель (вдень підвищена температура і низька вологість).
За постійних умов сонячно-добовий ритм перетворюється на циркадіанний ритм (навколодобовий). Такий ритм утворюється в організмів вирощених у незмінних умовах після короткочасної зміни таких умов. Це доводить уроджену схильність організмів до такого ритму. Наприклад, циркадіанний ритм виникає в дрозофіл (Drosophila), що були вирощені в темряві, після одного спалаху світла впродовж 0,5 мс.
У тварин знайдені нейрогуморальні центри, що координують добову ритміку фізіологічних процесів. Виділяють монофазний та поліфазний добові ритми. У процесі індивідуального розвитку багатьох тварин та людини відбувається перехід від багатофазного до однофазного ритму. Наприклад, в немовлят характерним є доволі часте чергування сну та активності протягом доби. Найважливіший для людини саме добовий ритм — чергування сну і неспання. Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» — пристосувальним механізмом, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися у часі. Вивчення біоритмів дає можливість людині виробляти найсприятливіший режим праці та відпочинку.
Объяснение: