Потрібно встановити послідовність розміщення відділів головного мозку починаючи з великих півкуль.
А. спинний мозок
Б. середній
В. міст
Г. проміжний
Д. кінцевий мозок
Е. довгастий
потрібно розташувати відділи мозку від найбільшого відділа до найменшого

Мышечная система речного рака представлена только поперечнополосатыми мышечными волокнами, гладкие мышечные волокна отсутствуют. Мышечная система состоит из мышц конечностей, головогруди и брюшка, а также мышц, обслуживающих функцию висцеральных систем. Ввиду отсутствия осевого скелета, функцию которого выполняют наружные покровы, мышцы имеют сложные отношения. Они состоят из многоядерных волокон, собранных в отдельные пучки. У рака тонкие соединительные волоконца аподемы непосредственно входят внутрь мышечного волокна, а наружная сарколемма полностью одевает конец мышечного волокна до аподемы.

Объяснение:

Легені– це великий парний орган (мал.1). Вони заповнюють майже весь об'єм грудної порожнини. Права легеня більша і складається з трьох часток, ліва - з двох. Ззовні кожна легеня вкрита тоненькою щільною сполучнотканинною оболонкою - легеневою плеврою. Вона складається з двох листків: перший вкриває легені, другий вистилає грудну порожнину. Між ними розташована плевральна порожнина, заповнена плевральною рідиною, яка змочує поверхні листків і зменшує тертя між ними під час дихальних рухів. Унаслідок цього легені під час дихання вільно рухаються по внутрішній стороні грудної порожнини. У плевральній порожнині тиск на 6-9 мм рт. ст. нижчий від атмосферного.

Мал.1. Будова дихальної системи (1). Війчастий епітелій у дихальних шляхах (2)
Як відбувається обмін газів у легенях?Під час вдиху атмосферне повітря надходить до легенів і в альвеолах змішується з повітрям, яке залишилося в них після видиху (залишковий об’єм повітря). Залишковий об'єм повітря не дає легеням спадатися навіть за найінтенсивнішого видиху (мал.2,1).

Мал.2. Схема газообміну (1). Взаємозв'язок легеневого і тканинного дихання (2)
По артеріях малого кола кровообігу в легені надходить венозна кров, у якій міститься значний відсоток вуглекислого газу. У повітрі, яке вдихає людина, кисню більше, ніж у венозній крові. Тому кисень у результаті дифузії вільно проходить через стінки альвеол і капілярів у кров. Тут кисень сполучається з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи оксигемоглобін, і кров стає артеріальною. По легеневих венах вона надходить до лівого передсердя, потім - до лівого шлуночка, звідти - до великого кола кровообігу, яким переноситься до тканин.Водночас вуглекислий газ проникає в альвеоли і під час видиху виводиться з організму. Завдяки інтенсивному обміну газів у легенях, тобто безперервному надходженню кисню та видаленню вуглекислого газу, склад альвеолярного повітря сталий, що має велике значення для підтримання гомеостазу (мал.2,2).

Як відбувається обмін газів у тканинах?Більша частина кисню і вуглекислого газу переноситься у хімічно зв'язаному стані. Вам уже відомо, що основний транспортер кисню - гемоглобін еритроцитів (1г гемоглобіну зв'язує 1,34 мл кисню). Кров постачає до тканин кисень у вигляді оксигемоглобіну (НbО2) - нестійкої сполуки, яка легко розпадається і вивільняє кисень. Як це відбувається? В артеріальній крові капілярів вміст кисню більший, ніж у клітинах. І згідно із законами дифузії кисень через стінки капілярів легко переходить у тканинну рідину, з якої проникає в клітини й одразу вступає в реакції окиснення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів).Унаслідок окиснення органічних речовин у клітинах збільшується вміст вуглекислого газу. Він так само завдяки дифузії з клітин через тканинну рідину надходить у капіляри, в яких частина (близько 25%) вуглекислого газу зв'язується з гемоглобіном, утворюючи нестійку сполуку - карбгемоглобін. Так артеріальна кров перетворюється на венозну, яка по венах великого кола кровообігу (верхня і нижня порожниста) надходить до правого передсердя, потім - до правого шлуночка серця, звідти - до легенів. У легенях карбгемоглобін розпадається, вуглекислий газ вивільняється і виводиться з організму.Решта (близько 75%) вуглекислого газу зв'язується з водою плазми крові, утворюючи карбонатну кислоту (Н2СО3 ), що розпадається на гідрогенкарбонат-іони, які з'єднуються з йонами калію і натрію, утворюючи відповідні солі (КНСО3) і (NаНСОз). Ці солі в розчиненому вигляді містяться в плазмі крові та через органи виділення виводяться з організму.

Чи змінюється склад повітря в легенях?Для дихання потрібен кисень, який ми вбираємо, вдихаючи атмосферне повітря. Як ви пам'ятаєте з природознавства, до складу атмосферного повітря входить майже 21% кисню, близько 79% азоту, приблизно 0,03% вуглекислого газу, невелика кількість водяної пари та інертних газів. Саме такий склад вдихуваного повітря. Завдяки змінам частоти і глибини дихання в альвеолах підтримується відносно стабільний склад газів. Повітря, яке міститься в альвеолах (легеневих пухирцях), називають альвеолярним. Повітря, яке видихається, називають видихуваним. Його склад порівняно з вдихуваним інший: кількість у ньому кисню знижується, а вуглекислого газу збільшується.