загальна екологія (вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем);
глобальна екологія - вивчає біосферу в цілому;
прикладна екологія - вивчає взаємовідносини живих організмів із середовищем.
Так вважав академік К. М. Ситник та М. І. Будико (1990-1992 р.).
Вважається, що екологія тісно пов'язана з 70 великими науковими дисциплінами.
Становлення екології як синтетичної науки є наслідком науково-технічного прогресу та якісні зміни місця людини в природі.
На перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище був незначним, а виробнича діяльність спиралась на природні сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, викопні ресурси).
У ХХ ст. людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина - хазяїн природи, а природа - невичерпне джерело потрібних їй ресурсів.
Розвинулась екологічна криза, яку спричинили:
а) стрімко зростаюча чисельність населення;
б) поява атомної енергетики;
в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити все живе;
г) супутникові та комп'ютерні технології.
Екологія першої половини нашого століття була наукою, що тільки пояснювала причини природних явищ та їх механізм.
Сучасна екологія - наука, що прогнозує та конструює результати того чи іншого впливу людини на природу.
Сучасна екологія розчленована на 4 взаємозв'язані розділи:
аутекологія - вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми;
демекологія - вивчає популяції та їх взаємозв'язок між собою і довкіллям;
синекологія - вивчає співіснування організмів, їх угрупувань одне з одним і умовами існування;
соціальна екологія - вивчає взаємодію людини та біосфери та місце людського суспільства у природі.
За думкою інших вчених (Г. Білявського та М. Падуна) екологія поділяється на:
біоекологію;
геоекологію;
техноеклогію;
соціоекологію;
космічну еклогію;
Об'єктом екології є екологічні системи чи елементи екосистем планети.
Предмет дослідження - взаємозв'язки між живими і неживими компонентами екосистеми.
Основними завданнями екології є:
а) вивчення загального стану сучасної біосфери; взаємозв'язку біологічних систем з атом-, гідро-, літосферами та техносферою;
б) розробка методів збору інформації та аналізу біосфери;
в) розробка пропозицій щодо створення заповідних та охоронних територій;
г) розробка пропозицій щодо законодавства з питань експлуатації природних ресурсів та охорони природного середовища;
д) прогнозування на основі екологічних знань епідемій і проведення заходів щодо локалізації захворювань людини, тварин та рослин.
Екосистема - природний комплекс живих організмів і середовища, які пов'язані обміном речовин, енергії та інформації.
Екосистемою може бути той комплекс, де відбувається внутрішній кругообіг речовин.
Живі організми представлені в екосистемах особинами ("генетами").
Найпростіша екосистема - клітина.
"Рамет" - продукт розпаду генета на самостійні одиниці. Наприклад: пагони малини, пирію чи будяка.
1) Эти растения обитают в морях, озерах, реках, стоячих водах и почвах. Тело представлено талломом, который не разделен на ткани и органы. Они имеют простое строение. Встречаются одноклеточные виды.
2) У некоторых видов надземная часть растет за счет разветвления, ее называют талломом. Виды талломов похожи на многоклеточные водоросли. У большинства есть стебли и листья. Корни отсутствуют. Функцию корня выполняют ризоиды. Ризоиды – тонкие нитевидные эпидермальные выросты, состоящие из одной или нескольких клеток. С ризоидов растение поглощает воду и растворенные минералы из почвы.
3) Половое размножение осуществляется на заростке. Заросток зеленого цвета, имеет сердцевидную форму, имеет диаметр около 4 миллиметров. Заростки прикрепляются к почве ризоидами. Из оплодотворенных клеток образуется зародыш, который дает начало корню, стеблю и листьям будущего растения. Зародыш в начале питается за счет заростка. Позже зародыш превращается в зрелое растение с развитыми корнями и листьями. Некоторые виды имеют большие листовые пластинки.
4) Эта группа растений размножается семенами, а не спорами. Семена их не защищены, располагаются открыто на чешуйках шишек. Все растения, относящиеся к этому отделу, являются древесными растениями, то есть деревьями и кустарниками.
5) В отличие от других растений, органом размножения является цветок. Цветки могут быть мужскими и женскими. Они участвуют в процессах опыления, оплодотворения, образования плодов и семян. Семена созревают внутри плодов. Существуют травянистые, кустарниковые и древесно-кустарниковые виды
Екологія як наука розділяється на три частини:
загальна екологія (вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем);
глобальна екологія - вивчає біосферу в цілому;
прикладна екологія - вивчає взаємовідносини живих організмів із середовищем.
Так вважав академік К. М. Ситник та М. І. Будико (1990-1992 р.).
Вважається, що екологія тісно пов'язана з 70 великими науковими дисциплінами.
Становлення екології як синтетичної науки є наслідком науково-технічного прогресу та якісні зміни місця людини в природі.
На перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище був незначним, а виробнича діяльність спиралась на природні сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, викопні ресурси).
У ХХ ст. людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина - хазяїн природи, а природа - невичерпне джерело потрібних їй ресурсів.
Розвинулась екологічна криза, яку спричинили:
а) стрімко зростаюча чисельність населення;
б) поява атомної енергетики;
в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити все живе;
г) супутникові та комп'ютерні технології.
Екологія першої половини нашого століття була наукою, що тільки пояснювала причини природних явищ та їх механізм.
Сучасна екологія - наука, що прогнозує та конструює результати того чи іншого впливу людини на природу.
Сучасна екологія розчленована на 4 взаємозв'язані розділи:
аутекологія - вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми;
демекологія - вивчає популяції та їх взаємозв'язок між собою і довкіллям;
синекологія - вивчає співіснування організмів, їх угрупувань одне з одним і умовами існування;
соціальна екологія - вивчає взаємодію людини та біосфери та місце людського суспільства у природі.
За думкою інших вчених (Г. Білявського та М. Падуна) екологія поділяється на:
біоекологію;
геоекологію;
техноеклогію;
соціоекологію;
космічну еклогію;
Об'єктом екології є екологічні системи чи елементи екосистем планети.
Предмет дослідження - взаємозв'язки між живими і неживими компонентами екосистеми.
Основними завданнями екології є:
а) вивчення загального стану сучасної біосфери; взаємозв'язку біологічних систем з атом-, гідро-, літосферами та техносферою;
б) розробка методів збору інформації та аналізу біосфери;
в) розробка пропозицій щодо створення заповідних та охоронних територій;
г) розробка пропозицій щодо законодавства з питань експлуатації природних ресурсів та охорони природного середовища;
д) прогнозування на основі екологічних знань епідемій і проведення заходів щодо локалізації захворювань людини, тварин та рослин.
Екосистема - природний комплекс живих організмів і середовища, які пов'язані обміном речовин, енергії та інформації.
Екосистемою може бути той комплекс, де відбувається внутрішній кругообіг речовин.
Живі організми представлені в екосистемах особинами ("генетами").
Найпростіша екосистема - клітина.
"Рамет" - продукт розпаду генета на самостійні одиниці. Наприклад: пагони малини, пирію чи будяка.
Виділяють:
а) мікроекосистеми (пеньок з грибами; болото);
б) мезоекосистеми (ділянка лісу, озеро, водосховище);
в) макроекосистеми (континент, океан).
Глобальною екосистемою є біосфера нашої планети (область існування живих організмів).
Объяснение:
1) Эти растения обитают в морях, озерах, реках, стоячих водах и почвах. Тело представлено талломом, который не разделен на ткани и органы. Они имеют простое строение. Встречаются одноклеточные виды.
2) У некоторых видов надземная часть растет за счет разветвления, ее называют талломом. Виды талломов похожи на многоклеточные водоросли. У большинства есть стебли и листья. Корни отсутствуют. Функцию корня выполняют ризоиды. Ризоиды – тонкие нитевидные эпидермальные выросты, состоящие из одной или нескольких клеток. С ризоидов растение поглощает воду и растворенные минералы из почвы.
3) Половое размножение осуществляется на заростке. Заросток зеленого цвета, имеет сердцевидную форму, имеет диаметр около 4 миллиметров. Заростки прикрепляются к почве ризоидами. Из оплодотворенных клеток образуется зародыш, который дает начало корню, стеблю и листьям будущего растения. Зародыш в начале питается за счет заростка. Позже зародыш превращается в зрелое растение с развитыми корнями и листьями. Некоторые виды имеют большие листовые пластинки.
4) Эта группа растений размножается семенами, а не спорами. Семена их не защищены, располагаются открыто на чешуйках шишек. Все растения, относящиеся к этому отделу, являются древесными растениями, то есть деревьями и кустарниками.
5) В отличие от других растений, органом размножения является цветок. Цветки могут быть мужскими и женскими. Они участвуют в процессах опыления, оплодотворения, образования плодов и семян. Семена созревают внутри плодов. Существуют травянистые, кустарниковые и древесно-кустарниковые виды