Наскільки важливою є роль світла в житті рослин вам уже відомо. Але потреба у світлі у них різна. Так, береза потребує світла більше, ніж дуб, тому й росте на узбіччях чи галявинах лісу. А тіньовитривалий дуб може зростати і в його гущавині. Ряст і проліски цвітуть, коли на деревах ще немає листків, які б перешкоджали проникненню світла. У листків із черешками листкова пластинка змінює своє розташування відносно напрямку сонячних променів (пригадайте, як у 5-му класі ви ігали за кімнатною рослиною). У багатьох рослин узимку, коли світловий день коротшає, опадає листя.
Зміна дня і ночі також впливає на поведінку живих істот. Так, є рослини, що на ніч стуляють листки (квасениця) чи пелюстки квіток (кульбаба). Проте є рослини, які, навпаки, розкривають квітки саме вночі, коли вилітають нічні метелики (матіола). Більшість тварин активні вдень і відпочивають уночі, наприклад свійські тварини. А от кажанів і сов світлої частини доби не видно. Вони сплять у схованках. Ці тварини впевнено полюють уночі.
Изучение космоса началось еще с самых древних времен, когда человек только учился считать по звездам, выделяя созвездия. И только всего четыреста лет назад, после изобретения телескопа, астрономия начала стремительно развиваться принося в науку все новые открытия.
XVII век стал переходным веком для астрономии, тогда начали применять научный метод в исследовании космоса, благодаря которому был открыт Млечный путь, другие звездные скопления и туманности. А с созданием спектроскопа, который разложить через призму свет, излучаемый небесным объектом, ученые научились измерять данные небесных тел, такие, как температура, химический состав, масса и другие измерения.
Начиная с конца XIX века астрономия вступила в фазу многочисленных открытий и достижений, главным прорывом науки в XX веке стало запуск первого спутника в космос, первый полет человека в космос, выход в открытое космическое пространство, высадка на луне и космические миссии к планетам Солнечной системы. Изобретения сверхмощных квантовых компьютеров в XIX веке также обещают многие новые изучения, как уже известных планет и звезд, так и открытия новых далеких уголков вселенной.
Відповідь:
Наскільки важливою є роль світла в житті рослин вам уже відомо. Але потреба у світлі у них різна. Так, береза потребує світла більше, ніж дуб, тому й росте на узбіччях чи галявинах лісу. А тіньовитривалий дуб може зростати і в його гущавині. Ряст і проліски цвітуть, коли на деревах ще немає листків, які б перешкоджали проникненню світла. У листків із черешками листкова пластинка змінює своє розташування відносно напрямку сонячних променів (пригадайте, як у 5-му класі ви ігали за кімнатною рослиною). У багатьох рослин узимку, коли світловий день коротшає, опадає листя.
Зміна дня і ночі також впливає на поведінку живих істот. Так, є рослини, що на ніч стуляють листки (квасениця) чи пелюстки квіток (кульбаба). Проте є рослини, які, навпаки, розкривають квітки саме вночі, коли вилітають нічні метелики (матіола). Більшість тварин активні вдень і відпочивають уночі, наприклад свійські тварини. А от кажанів і сов світлої частини доби не видно. Вони сплять у схованках. Ці тварини впевнено полюють уночі.
Пояснення:
Изучение космоса началось еще с самых древних времен, когда человек только учился считать по звездам, выделяя созвездия. И только всего четыреста лет назад, после изобретения телескопа, астрономия начала стремительно развиваться принося в науку все новые открытия.
XVII век стал переходным веком для астрономии, тогда начали применять научный метод в исследовании космоса, благодаря которому был открыт Млечный путь, другие звездные скопления и туманности. А с созданием спектроскопа, который разложить через призму свет, излучаемый небесным объектом, ученые научились измерять данные небесных тел, такие, как температура, химический состав, масса и другие измерения.
Начиная с конца XIX века астрономия вступила в фазу многочисленных открытий и достижений, главным прорывом науки в XX веке стало запуск первого спутника в космос, первый полет человека в космос, выход в открытое космическое пространство, высадка на луне и космические миссии к планетам Солнечной системы. Изобретения сверхмощных квантовых компьютеров в XIX веке также обещают многие новые изучения, как уже известных планет и звезд, так и открытия новых далеких уголков вселенной.