Практическая работа :биотические взаимоотношения
. Экология

Твірні тканини. Рослини, на відміну від тварин, ростуть і утворюють нові органи впродовж усього життя. Це зумовлено наявністю спеціальних тканин — твірних, що містяться в різних частинах рослини. Ці тканини складаються з дрібних клітин, що густо заповнені цитоплазмою, всередині кожної клітини є велике ядро. Клітини твірних тканин міцно пов’язані між собою.Твірні тканини розміщуються на верхівці стебла рослини або кореня. За рахунок поділу клітин верхівкової твірної тканини рослина росте у висоту та довжину. Всередині стебла і кореня також міститься твірна тканина (бічна). За її рахунок стебло і корінь ростуть у товщину. Твірні тканини можуть бути й в інших частинах рослини.Покривні тканини. Захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних, температурних коливань, сильного сонячного освітлення. Молоді частини рослини вкриті покривною тканиною, що складається з живих клітин. Старі — шаром мертвих клітин.Основну масу кореня і пагона становить основна тканина. Вона складається з живих клітин з тонкими оболонками. Може виконувати різні функції: фотосинтез, поглинання і накопичення речовин.Механічні тканини надають рослині міцності, завдяки якій вона витримує значну масу, протистоїть вітру, дощу, снігу. Міцність цих тканин зумовлена особливістю будови клітин, що її складають, а також порядком розміщення їх у рослині. Механічні тканини складаються з товстостінних клітин з надзвичайно міцною і пружною оболонкою.Провідні тканини. Пристосовані для руху води та розчинених у ній речовин як у напрямку від кореня до пагона, так і в зворотному напря­мі — від листків до коренів. Подумайте, які речовини транспортуються від коренів до листків та, навпаки, — від листків до коренів. 

відповідь:Особливості будови вірусів. Усі віруси можна розподілити на дві групи. До однієї групи належать віруси, які складаються тільки з молекул білка та нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Їх називають простими вірусами. Оболонка простих вірусів — капсид — складається лише з білків. До другої групи належать віруси, до складу оболонки яких (суперкапсиду) входять також молекули ліпідів і вуглеводів. Їх називають складними вірусами. Принципова відмінність між цими двома групами вірусів полягає в тому, що складні віруси у процесі свого утворення захоплюють частину клітинної мембрани клітини-хазяїна і використовують її як зовнішню оболонку вірусної частинки.