Практична робота № 4
Тема. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.
Мета: навчитися за сукупністю ознак рослини розпізнати її на¬лежність до певної родини квіткових рослин; з’ясувати умови догляду за ними, розвивати вміння користуватися визначниками рослин.
Обладнання: живі кімнатні рослини, лупи, препарувальний набір, таблиці, визначники рослин, енциклопедія кімнатних рослин, довідники, додаткова література з внутрішнього озеленення.
Інструктивна картка
1. Вибери 3-4 види кімнатних рослин та за до визначника назви кожну з них.
2. Розгляньте вибрані кімнатні рослини. Зверніть увагу на будову квітки, листків, жилкування, характер листкорозташування, особливості бу¬дови стебла, тип кореневої системи, плодів.
3. За до енциклопедій кімнатних рослин визнач правила догляду за обраним рослинами.
4. Результати досліджень занесіть у таблицю.
Результати досліджень
Види рослин Ознаки рослин Систематичне положення Правила догляду
5. Використовуючи визначник або картки для визначення, встановіть, до якої родини належать кімнатні рослини, які ви досліджували.
6. Додатковий матеріал
Алое. Походить з пустелі Карру в Південній Африці. На батьківщині росте у вигляді дерева. Типовий сукулент. Має соковиті стебла й листки. Листки сидячі, колючі по краю. У кімнатних умовах цвіте рідко, тому що взимку для алое не достатньо світла, а головне тому, що його надмірно поливають, забуваючи про походження цієї рослини. Є лікарською рослиною, стимулює загоєння порізів.
Амариліс. Походить з Південної Африки (мис Доброї Надії). Має великі, переважно червоні квітки, цвіте в лютому. Після цвітіння рослину поливають рідше, щоб забезпечити їй стан спокою. У такому стані амариліси перебувають протягом зими, тому, починаючи з осені, поступово припиняють їх поливати, потім зрізають листя і ставлять горщик із цибулиною в темне місце.
Аспідистра. У природних умовах росте в тінистих лісах Китаю і Японії. Невибаглива. Добре росте на сонячному місці і в напівтемному кутку, витримує пересушування землі. Має повзуче кореневище, від якого відростають великі шкірясті темно-зелені листки, схожі на листя конвалії. Кожний листок може триматися кілька років.
Бегонія. У природних умовах бегонії поширені в тропічних країнах Америки, на Мадагаскарі, в Індії, на островах Індонезії, у Південному Китаї, Японії. Кімнатні бегонії за декоративними якостями поділяють на кущові й листяні. Листяні бегонії характеризуються великими декоративними листками. Серед них найбільш відома бегонія рекс. Існують численні сорти, які відрізняються за кольором листків — від сріблястих до темно-червоних, тому що в них зелений колір хлорофілу маскується різними пігментами. Бегонія є класичним об’єктом розмноження рослин листками.
Драцена. Її часто плутають з пальмами. У драцен листки цілісні, довгасті. Старі екземпляри з довгими голими стовбурами некрасиві. Можна зрізати верхівку з листками і посадити в ґрунт як живець, а решту стебла теж розрізати на частини і вкоренити. Ще одна рослина відросте від кореня.
Опунція. Сукулент. Стебла членисті, плоскі, овальні чи дископодібні, соковиті, зазвичай густо вкриті колючками і глохідіями (тонкі щетинки, які легко обламуються, характерні тільки для опунцій). Це рослина посушливих місць зростання, тому поливати її треба обережно. Узимку поливають один раз на місяць, коли почне помітно в’янути. У кінці лютого, коли закінчується період спокою, поливання збільшують. На літо слід винести опунцію з приміщення і вкопати в напівзатінку.
Колеус. Як кімнатна рослина поширений колеус гібридний родом з о. Ява. Колеуси мають характерне чотиригранне стебло і супротивне листкорозміщення. Листки різнобарвні. Це пов’язано з тим, що зелений хлорофіл маскується різними пігментами. Часто цвіте.
Монстера. У кімнатній культурі поширена монстера деліціоза, яка походить із тропічної Америки. Це ліана, на стеблі якої утворюються додаткові повітряні корені. Листки великі, овальні, перистороздільні. Дуже невибаглива до світла. Старі екземпляри монстери досить декоративні.
Сансєв’єра. У природних умовах поширена в тропічній Азії та Африці. Має коротке кореневище і м’ясисті мечоподібні, іноді строкаті листки, що відходять від кореневища. Розмножується поділом куща і, що особливо цікаво, поділом листка.
Традесканція. У кімнатній культурі поширені кілька видів традесканції, які походять із тропічної Америки. Це трав’янисті рослини з повзучими або прямими стеблами і з сидячими овальноланцетними побережними листками. У кімнатах більше культивують традесканції з повзучими стеблами, які звисають з горщиків. Дуже легко розмножується стебловими живцями. Живцювати треба щороку, оскільки на старих стеблах засихають листки, і рослина втрачає
Ақбөкен, киік (лат. Saiga tatarica) – жұптұяқтылар отрядының бөкендер туысына жататын, тұлғасы ірі, қойға ұқсас, дөңес тұмсықты, күйіс қайыратын түз жануары. Ақбөкеннің қазба қалдықтары плейстоцен қабатынан Батыс Англиядан Шығыс Аляскаға дейінгі аралықтан табылған. Ақбөкендер Моңғолияда, Қалмақ даласы мен Қазақстанда ғана сақталған. Республикамызда Ақбөкендердің бір-бірінен жеке дара бөлінген Бетпақдала – Арыс, Үстірт және Еділ – Жайық деген топтары мекендейді. Текелерінің дене тұрқы 126 – 150 см, салм. 37 – 49 кг, ал ешкілері кішірек, дене тұрқы 109 – 127 см, салм. 22 – 37 кг-дай болады. Үстіңгі ерні салбырап, етті тұмсыққа айналған. Текесінің мүйізі қайқылау келеді, ешкісінде мүйіз болмайды. Жаз айларында арқа түсі сарғыш тартады, қыста түсі ақшылданады. Ақбөкендер шөл, шөлейтті және далалық аймақтарда тіршілік етуге бейімделген.