ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6 Тема роботи. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин
Мета: ознайомитись з особливостями будови скелета хребетних тварин, які належать до різних груп.
Обладнання та матеріали: муляжі, плакати або слайди презентації із зображеннями будови головного мозку різних хребетних, підручник, зошит.
Хід роботи
1. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови головного мозку риб. Визначте, з якими особливостями життєдіяльності цієї групи тварин пов’язаний посилений розвиток окремих відділів головного мозку. Запишіть цю інформацію у відповідні графи таблиці.
2. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови головного мозку амфібій. Визначте, з якими особливостями життєдіяльності цієї групи тварин пов’язаний посилений розвиток окремих відділів головного мозку. Запишіть цю інформацію у відповідні графи таблиці.
3. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови головного мозку рептилій. Визначте, з якими особливостями життєдіяльності цієї групи тварин пов’язаний посилений розвиток окремих відділів головного мозку. Запишіть цю інформацію у відповідні графи таблиці.
4. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови головного мозку птахів. Визначте, з якими особливостями життєдіяльності цієї групи тварин пов’язаний посилений розвиток окремих відділів головного мозку. Запишіть цю інформацію у відповідні графи таблиці.
5. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови головного мозку ссавців. Визначте, з якими особливостями життєдіяльності цієї групи тварин пов’язаний посилений розвиток окремих відділів головного мозку. Запишіть цю інформацію у відповідні графи таблиці.
Таблиця для заповнення
Систематична група хребетних
Які відділи головного мозку розвинені найкраще
Особливості життєдіяльност групи тварин, пов’язаний розвиток відділів головного мозку
Надклас Риби

Клас Амфібії

Клас Рептилії

Клас Птахи

Клас Ссавці

6. Формулювання висновків
Сформулюйте висновки практичної роботи, у яких укажіть, як особливості будови головного мозку пов’язані з особливостями життєдіяльності хребетних тварин.

Абсолютно все организмы на планете Земля подвержены влиянию экологических факторов. Оно может быть прямым или косвенным, но все же оказывает существенное воздействие на жизнедеятельность человека, состояние растений и животных. Экологический фактор – это элемент среды, заставляющий живые организмы при к определенным условиям жизни. Влияние может оказываться через климатические особенности местности (температуру, влажность, радиационный фон, рельеф, освещенность), деятельность человека или жизнедеятельность различных живых существ (паразитизм, хищничество, конкуренцию). 

Самые крупные из ныне живущих птиц. Это нелетающие птицы. Для них характерны сравни­тельно малая величина грудной кости и отсутствие киля. Передние конечности слабо развиты и для полета непригодны. Слабо развита и груд­ная мускулатура. Задние конечности длинные и сильные. Пальцев на ногах всего два (единствен­ный случай в классе птиц!). Оперение рыхлое, перья растут по всему телу более или менее рав­номерно, так что аптерий и птерилий нет. Строе­ние пера примитивное: бородки почти не сцеплены друг с другом, поэтому плотных пластинок - опахал - не образуется. Перья, как говорят в таких случаях, рассучены. На груди имеется го­лый участок утолщенной кожи, так называемая грудная мозоль. Птица на нее опирается, когда ложится. В отличие от других птиц, страус имеет закрытый таз, так как концы лобковых ко­стей в нем срастаются. Вилочки (ключиц) у страу­сов нет. Скелет не пневматичен, за исключением бедренной кости. В отряде одно семейство - страусовые (Struthionidae) с 1 родом и 1 видом, распространенным в настоящее время только в Африке. В плейсто­цене и плиоцене разные виды страусов были распространены в Передней Азии, на юге Восточной Европы, в Центральной Азии и в Индии. Страус (Struthio camelus), или, как его нередко называют, чтобы отличать от нелетающих птиц других континентов, африканский страус, пора­жает своей величиной. Он намного круп­нее других современных нам птиц. Высота его (до темени) 270 см, масса достигает 70-90 кг, чаще, однако, 50 кг. Страус имеет плотное телосложение, длинную шею и небольшую уплощенную голову, не очень крупный, но широкий клюв. Шея покрыта корот­ким пухом. Ноги, во всяком случае, та их часть, которая видна снаружи, тоже не оперены. Цвет оперения у самца страуса черный, а маховые и рулевые перья (которые вследствие указанных выше особенностей строения непригодны для по­лета) белые. Примечательно большое количество маховых (16 первостепенных, 20-23 второстепен­ных) и рулевых перьев (последних 50-60). Сам­ка мельче самца и окрашена однообразно в серо­вато-бурые тона. Страус образует несколько подвидов, которые различаются размерами, цветом кожи на шее (си­няя, красная, серая), некоторыми чертами био­логии - числом яиц в кладке, наличием или от­сутствием в гнезде подстилки, строением скорлу­пы яйца. Распространены страусы в сухих безлесных частях Африки. В первые два десятилетия XX в. они водились также в Сирийской и на севере Ара­вийской пустыни, еще раньше - в плейстоцене и плиоцене - на территории современных юга Украины, Казахстана и Центральной Азии. В Китае они были до I - II вв. н. э. Во всяком слу­чае, изображение страуса имеется на одной могиле китайского императора династии Хань, страусы упоминаются и в древней китайской энцикло­педии.