Форма тела: Есть передний и задний конец,вытянутое тельце.
Количество слоев:Три слоя(мезодерма,эктодерма,энтодерма)
Дыхание: дышат через полость всего тела.
Пищеварение: примитивная, начинается ртом, расположенным посредине тела на брюшной стороне.Далее идут глотка и кишечник, который слепо заканчивается (анального отверстия нет). Непереваренные остатки пищи выводятся наружу через рот.
Нервная система: формируется из эктодермы.Состоит из нервных узлов (ганглиев) на передней части тела и нервных стволов, расположенных вдоль тела. Нервные стволы соединены между собой поперечными перемычками. Такой тип нервной системы называют лестничным.
Выделительная система: представлена протонефридиями, состоящими из канальцев, начинающихся звёздчатыми клетками с пучками ресничек. Пучки ресничек, колеблясь, создают ток жидкости и направляют её к выделительной поре
Размножение:половое и бесполое,гермафродиты
Полость тела:промежутки органов заполнены паренхимой.
Регенерация:за счёт большого количества стволовых клеток в соединительной ткани эти животные быстро восстанавливать потерянные органы, в том числе голову.
Дрі́жджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, які втратили міцеліальну будову у зв'язку з переходом до проживання у рідких і напіврідких, багатих на органічні речовини субстратах. Об'єднує близько 1500 видів, що належать до аскоміцетів та базидіоміцетів[1] та домінують серед грибів у водних середовищах[2].
Межі групи окреслені нечітко: багато грибів, здатних розмножуватися вегетативно в одноклітинній формі і, таким чином, ідентифікуються як дріжджі, на інших стадіях життєвого циклу утворюють розвинений міцелій, а у низці випадків і макроскопічні плодові тіла. Раніше такі гриби виділяли в окрему групу дріжджеподібних, але зараз їх усіх, зазвичай, розглядають разом із дріжджами[3]. Дослідження 18S рРНК показали близьку спорідненість із типовими грибами інших видів, здатними до росту тільки у вигляді міцелію.
Розміри дріжджових клітин зазвичай становлять 3—7 мкм у діаметрі, тоді як деякі види здатні зростати до 40 мкм[4]. Більшість видів розмножується безстатево за до брунькування, хоча деякі види здатні до симетричного (бінарного) поділу.
Симметрия: Двусторонняя
Форма тела: Есть передний и задний конец,вытянутое тельце.
Количество слоев:Три слоя(мезодерма,эктодерма,энтодерма)
Дыхание: дышат через полость всего тела.
Пищеварение: примитивная, начинается ртом, расположенным посредине тела на брюшной стороне.Далее идут глотка и кишечник, который слепо заканчивается (анального отверстия нет). Непереваренные остатки пищи выводятся наружу через рот.
Нервная система: формируется из эктодермы.Состоит из нервных узлов (ганглиев) на передней части тела и нервных стволов, расположенных вдоль тела. Нервные стволы соединены между собой поперечными перемычками. Такой тип нервной системы называют лестничным.
Выделительная система: представлена протонефридиями, состоящими из канальцев, начинающихся звёздчатыми клетками с пучками ресничек. Пучки ресничек, колеблясь, создают ток жидкости и направляют её к выделительной поре
Размножение:половое и бесполое,гермафродиты
Полость тела:промежутки органов заполнены паренхимой.
Регенерация:за счёт большого количества стволовых клеток в соединительной ткани эти животные быстро восстанавливать потерянные органы, в том числе голову.
ответ: Посмотри в обьяснение
Объяснение:
Дрі́жджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, які втратили міцеліальну будову у зв'язку з переходом до проживання у рідких і напіврідких, багатих на органічні речовини субстратах. Об'єднує близько 1500 видів, що належать до аскоміцетів та базидіоміцетів[1] та домінують серед грибів у водних середовищах[2].
Межі групи окреслені нечітко: багато грибів, здатних розмножуватися вегетативно в одноклітинній формі і, таким чином, ідентифікуються як дріжджі, на інших стадіях життєвого циклу утворюють розвинений міцелій, а у низці випадків і макроскопічні плодові тіла. Раніше такі гриби виділяли в окрему групу дріжджеподібних, але зараз їх усіх, зазвичай, розглядають разом із дріжджами[3]. Дослідження 18S рРНК показали близьку спорідненість із типовими грибами інших видів, здатними до росту тільки у вигляді міцелію.
Розміри дріжджових клітин зазвичай становлять 3—7 мкм у діаметрі, тоді як деякі види здатні зростати до 40 мкм[4]. Більшість видів розмножується безстатево за до брунькування, хоча деякі види здатні до симетричного (бінарного) поділу.