Ставок — природне угруповання. Одним з природних угруповань є ставок. У ньому, як і в будь-якому іншому природному угрупованні, рослини, тварини й мікроорганізми розподіляються нерівномірно. Найбільш заселена його прибережна частина, де ростуть різні трав’янисті рослини, бо тут найсприятливіші умови для життя: краще прогрівається сонцем вода, більше кисню тощо. У цій частині ставка водиться багато тварин. Цілими днями вистоює в мілкій прибережній воді сіра чапля на довгих ногах, терпляче вичікуючи здобич — жаб та водяних комах, яких вона хапає своїм довгим дзьобом. Літають тут бабки — хижаки з великими очима, вистежуючи дрібних комах і ловлячи їх на льоту. Серед водяних рослин живуть малорухливі личинки бабок — теж хижаки.
Різноманітне населення й у товщі води ставка. Тут живуть різні мікроорганізми: одноклітинні водорості, най ші. Ними живляться дрібні ракоподібні (дафнії, циклопи), якими в свою чергу живляться мальки риб, личинки земноводних (наприклад, пуголовки); вони ж е кормом для багатьох хижих риб.
Нюх у людини розвинений краще, ніж смак, він дає змогу розрізняти більше як 10000 відчуттів запахів. Нюхові рецептори розміщені в слизовій оболонці порожнини носа (в верхній і частково середній носових раковинах) і здатні сприймати запахи газоподібних речовин. Ця частина слизової оболонки носової порожнини називається нюховою ділянкою. Нюхова ділянка вкрита епітелієм, в якому розрізняють опорні і нюхові (рецепторні) клітини, яких у людини нараховують до 10 тис одиниць (рис. 22). Нюхові клітини мають веретеноподібну форму, у них є короткий периферичний відросток, який закінчується на поверхні рецепторного шару специфічним потовщенням — нюховою
булавою. Від нюхової булави в порожнину носа відростає по 6-12 тоненьких волосків, які у десятки разів збільшують поверхню контакту рецепторів з молекулами запашних речовин. До того ж ці волоски рухаються і активно "виловлюють" запашні молекули. Волоски занурені у слиз, який виробляють так звані боуменові залози слизової оболонки носа і короткі пальцеподібні вирости цитоплазми — мікровілли. Слиз відіграє роль фільтра: одні запашні молекули пропускає швидко, інші повільніше, деякі затримує на тривалий час. На другому кінці нюхових клітин містяться аксони, які формують волокна нюхового нерва. Нервові волокна нюхових клітин проходять крізь отвори решітчастої кістки в порожнину черепа до нюхових цибулин головного мозку.
Звідси імпульси, що виникли в рецепторах, йдуть по нюховому тракту через стовбур головного мозку в кору великих півкуль, де здійснюється аналіз інформації і формуються відчуття того ти іншого запаху. Рецептори нюхового аналізатора подразнюються хімічними збудниками. Запах, властивий тій чи інший речовині, залежить від вібруючих рухів їх молекул. При цьому молекули створюють низькочастотні електромагнітні коливання і, адсорбуючись на невеликій ділянці
Объяснение:
Ставок — природне угруповання. Одним з природних угруповань є ставок. У ньому, як і в будь-якому іншому природному угрупованні, рослини, тварини й мікроорганізми розподіляються нерівномірно. Найбільш заселена його прибережна частина, де ростуть різні трав’янисті рослини, бо тут найсприятливіші умови для життя: краще прогрівається сонцем вода, більше кисню тощо. У цій частині ставка водиться багато тварин. Цілими днями вистоює в мілкій прибережній воді сіра чапля на довгих ногах, терпляче вичікуючи здобич — жаб та водяних комах, яких вона хапає своїм довгим дзьобом. Літають тут бабки — хижаки з великими очима, вистежуючи дрібних комах і ловлячи їх на льоту. Серед водяних рослин живуть малорухливі личинки бабок — теж хижаки.
Різноманітне населення й у товщі води ставка. Тут живуть різні мікроорганізми: одноклітинні водорості, най ші. Ними живляться дрібні ракоподібні (дафнії, циклопи), якими в свою чергу живляться мальки риб, личинки земноводних (наприклад, пуголовки); вони ж е кормом для багатьох хижих риб.
булавою. Від нюхової булави в порожнину носа відростає по 6-12 тоненьких волосків, які у десятки разів збільшують поверхню контакту рецепторів з молекулами запашних речовин. До того ж ці волоски рухаються і активно "виловлюють" запашні молекули. Волоски занурені у слиз, який виробляють так звані боуменові залози слизової оболонки носа і короткі пальцеподібні вирости цитоплазми — мікровілли. Слиз відіграє роль фільтра: одні запашні молекули пропускає швидко, інші повільніше, деякі затримує на тривалий час. На другому кінці нюхових клітин містяться аксони, які формують волокна нюхового нерва. Нервові волокна нюхових клітин проходять крізь отвори решітчастої кістки в порожнину черепа до нюхових цибулин головного мозку.
Звідси імпульси, що виникли в рецепторах, йдуть по нюховому тракту через стовбур головного мозку в кору великих півкуль, де здійснюється аналіз інформації і формуються відчуття того ти іншого запаху. Рецептори нюхового аналізатора подразнюються хімічними збудниками. Запах, властивий тій чи інший речовині, залежить від вібруючих рухів їх молекул. При цьому молекули створюють низькочастотні електромагнітні коливання і, адсорбуючись на невеликій ділянці