К одномембранным относятся: эндоплазматическая сеть, аппарат Гольджи, лизосомы, вакуоли. Эндоплазматическая сеть – совокупность мембранных каналов и полостей, пронизывающих всю клетку.Бывает двух видов – гладкая и шероховатая (гранулярная, гранулы – это рибосомы). На гранулярной ЭПС идет синтез белка, на гладкой – синтез липидов и углеводов. Внутри каналов ЭПС синтезированные вещества накапливаются и транспортируются по клетке. Аппарат (комплекс) Гольджи – стопка плоских мембранных полостей, окруженных пузырьками. Лизосомы – пузырьки, заполненные пищеварительными ферментами. Образуются в аппарате Гольджи. Пищеварительная вакуоль, в которой происходит переваривание пищи, получается после слияния фагоцитозного пузырька с лизосомой. Вакуоли – пузырьки, заполненные каким-либо содержимым. У животных вакуоли временные, занимают около 5% клетки. У растений и грибов имеется крупная центральная вакуоль, занимающая до 90% объема зрелой клетки. Её содержимое у растений называется клеточный сок, мембрана – тонопласт.
Дерево мусить скидати листя на зиму, бо інакше в люті морози воно б просто загинуло. А що ж з листям стається надалі? Вкриваючи землю, наче килим, воно захищає грунт від промерзання, також воно захищає від замерзання весняні трави, і вони поволі собі проростають під землею до весни. А ще листя містить у собі багато мінералів, мікроелементів та інших поживних речовин, які так потрібні рослинам для нормального розвитку. Але, як і кожна медаль, опале листя також має іншу сторону. Будучи на деревах, листя, мов губка, вбирає в себе всі шкідливі викиди, що є у повітрі. Особливо це стосується великих міст, де є величезна кількість заводів та машин. А потім, перегниваючи, всі ці шкідливі речовини потрапляють у грунт, а звідти – у рослини і дерева, поволі отруюючи їх. Саме тому у містах листя прибирають. Але як його прибирають? Інколи не зовсім добросовісні люди просто спалюють його, щоб полегшити собі роботу. І тоді всі ці шкідливі речовини потрапляють у повітря, яке ми з вами вдихаємо. А науковцями вже давно доведено, що дим спаленого листя містить канцерогенні речовини, які можуть призвести до онкозахворювань.
скидати листя на зиму, бо інакше в люті морози
воно б просто загинуло. А що ж з листям стається надалі? Вкриваючи землю, наче килим, воно захищає грунт від
промерзання, також воно захищає від замерзання весняні трави, і вони поволі
собі проростають під землею до весни. А
ще листя містить у собі багато мінералів, мікроелементів та інших поживних
речовин, які так потрібні рослинам для нормального розвитку. Але, як і кожна медаль, опале листя також має
іншу сторону. Будучи на деревах, листя, мов губка, вбирає в себе всі шкідливі
викиди, що є у повітрі. Особливо це стосується великих міст, де є величезна
кількість заводів та машин. А потім,
перегниваючи, всі ці шкідливі речовини потрапляють у грунт, а звідти – у
рослини і дерева, поволі отруюючи їх.
Саме тому у містах листя прибирають.
Але як його прибирають? Інколи не
зовсім добросовісні люди просто спалюють його, щоб полегшити собі роботу. І тоді всі ці шкідливі речовини потрапляють у
повітря, яке ми з вами вдихаємо. А науковцями вже давно доведено, що дим спаленого листя містить
канцерогенні речовини, які можуть призвести до онкозахворювань.