Вывод: образуют зелёные налёты в нижней части деревьев, на заборах и т. п. при к наземной жизни различные одноклеточные зелёные водоросли (например в нашем случае это плеврококк и хлорококк). Под микроскопом видны одиночные клетки или группы клеток зелёных водорослей. Единственный источник влаги для этих водорослей — атмосферные осадки (дожди и роса). При недостатке воды или при низких температурах плеврококк и другие наземные водоросли могут проводить часть жизни в состоянии покоя. В нашем случае удалось найти эти две водоросли на разных деревьях.
ХЛОРЕЛЛА Клетки хлореллы одиночные, имеют шаровидную или эллипсоидальную форму, диаметр не превышает 15 мкм. Этот неподвижный микроорганизм имеет тонкую гладкую целлюлозную оболочку. В клетке находится одно ядро и только один хлоропласт, расположенный пристеночно. В цитоплазме запасаются такие продукты, как жиры и крахмал.
Хлорелла, как и другие зеленые водоросли синтезировать органические вещества в процессе фотосинтеза. Для этого необходимы только вода, углекислый газ и достаточная освещенность. Также у водорослей данной группы есть потребность в небольшом количестве минералов для размножения.
Объяснение:Водорості та рослини відносяться до одного царству рослин. Завдяки водоростям, автотрофним піонерам, змогли з’явитися більш спеціалізовані і високоорганізовані піддані царства Флор
Водорості зародилися на нашій планеті 800 мільйонів років тому. Відомо близько 50-ти тисяч видів цих організмів. Вивченням цих живих організмів займається наука альгологія. Їх-то в першу чергу і дивує ця група рослин своїм видовим та морфологічним різноманітністю – водорості можуть бути одноклітинними, колоніальними, багатоклітинними. Розмір окремих одноклітинних не дозволяє розглянути їх без мікроскопа. Деякі представники багатоклітинних – наприклад, бура макроциста, виростають у довжину на декілька десятків метрів. Але навіть у цих гігантів тіло не диференційоване на органи. До речі, «тіло» водоростей іменується слоєвіщем або талломом.
На сьогоднішній день описано 12 видів слоевища: амебоидние (хламидомонада), монадності (евглена зелена), коккоідний (вольвокс), капсальний, нитчастий (улотрикс, спирогира) і разнонітчатий, пластинчастий, сифонових, сіфонокладальний, харофітний (хара), сарціноідний і ложнотканевий.
Для підтримки існування і поширення своєї групи на Землі водорості розмножуються безстатевим за до зооспор або апланоспор, вегетативним – поділом або виводковими гілочками і статевим у вигляді ізогамії, хологамия або коньюгации.
Загальною ознакою, що дозволив дослідникам віднести ці організми до підцарств Нижчих рослин, є наявність в клітинах слоевища пластид з хлорофілом. Тому рослини здатні до фотосинтезу. У клітинах деяких видів містяться інші пігменти – червоні, бурі, жовто-зелені, тому їх талломи мають характерні забарвлення. Водорості не мають органів, тканин. Живильні речовини і гази вони поглинають і виділяють завдяки клітинним мембран.
Вывод: образуют зелёные налёты в нижней части деревьев, на заборах и т. п. при к наземной жизни различные одноклеточные зелёные водоросли (например в нашем случае это плеврококк и хлорококк). Под микроскопом видны одиночные клетки или группы клеток зелёных водорослей. Единственный источник влаги для этих водорослей — атмосферные осадки (дожди и роса). При недостатке воды или при низких температурах плеврококк и другие наземные водоросли могут проводить часть жизни в состоянии покоя. В нашем случае удалось найти эти две водоросли на разных деревьях.
Строение хламидомонады: 1. Жгутики, 2. Вакуоли, 3. Клеточная стенка, 4. Глазок, 5. Ядро, 6. Хроматофор
ХЛОРЕЛЛА Клетки хлореллы одиночные, имеют шаровидную или эллипсоидальную форму, диаметр не превышает 15 мкм. Этот неподвижный микроорганизм имеет тонкую гладкую целлюлозную оболочку. В клетке находится одно ядро и только один хлоропласт, расположенный пристеночно. В цитоплазме запасаются такие продукты, как жиры и крахмал.
Хлорелла, как и другие зеленые водоросли синтезировать органические вещества в процессе фотосинтеза. Для этого необходимы только вода, углекислый газ и достаточная освещенность. Также у водорослей данной группы есть потребность в небольшом количестве минералов для размножения.
Объяснение:
Объяснение:Водорості та рослини відносяться до одного царству рослин. Завдяки водоростям, автотрофним піонерам, змогли з’явитися більш спеціалізовані і високоорганізовані піддані царства Флор
Водорості зародилися на нашій планеті 800 мільйонів років тому. Відомо близько 50-ти тисяч видів цих організмів. Вивченням цих живих організмів займається наука альгологія. Їх-то в першу чергу і дивує ця група рослин своїм видовим та морфологічним різноманітністю – водорості можуть бути одноклітинними, колоніальними, багатоклітинними. Розмір окремих одноклітинних не дозволяє розглянути їх без мікроскопа. Деякі представники багатоклітинних – наприклад, бура макроциста, виростають у довжину на декілька десятків метрів. Але навіть у цих гігантів тіло не диференційоване на органи. До речі, «тіло» водоростей іменується слоєвіщем або талломом.
На сьогоднішній день описано 12 видів слоевища: амебоидние (хламидомонада), монадності (евглена зелена), коккоідний (вольвокс), капсальний, нитчастий (улотрикс, спирогира) і разнонітчатий, пластинчастий, сифонових, сіфонокладальний, харофітний (хара), сарціноідний і ложнотканевий.
Для підтримки існування і поширення своєї групи на Землі водорості розмножуються безстатевим за до зооспор або апланоспор, вегетативним – поділом або виводковими гілочками і статевим у вигляді ізогамії, хологамия або коньюгации.
Загальною ознакою, що дозволив дослідникам віднести ці організми до підцарств Нижчих рослин, є наявність в клітинах слоевища пластид з хлорофілом. Тому рослини здатні до фотосинтезу. У клітинах деяких видів містяться інші пігменти – червоні, бурі, жовто-зелені, тому їх талломи мають характерні забарвлення. Водорості не мають органів, тканин. Живильні речовини і гази вони поглинають і виділяють завдяки клітинним мембран.