Диверге́нция (от средневекового лат. divergo — отклоняюсь) (в биологии) — расхождение признаков и свойств у первоначально близких групп организмов в ходе эволюции, результат обитания в разных условиях и неодинаково направленного естественного или искусственного отбора.
Дарвин использовал принцип дивергенции для объяснения видообразования в природе, где дивергенция: Возникает: если вид занимает обширный ареал и при к разным экологическим условиям Выражается: в появлении каких-либо различий между первоначально сходными популяциями Обусловлена: неодинаковым направлением естественного отбора в разных частях ареала вида Приводит: к возникновению разнообразных по строению и функциям организмов, что обеспечивает более полное использование условий среды, так как, по Дарвину, наибольшая «сумма жизни» осуществляется при наибольшем разнообразии строения Поддерживается: борьбой за существование
Обычно даже незначительно специализированные формы обладают селективным преимуществом, что быстрому вымиранию промежуточных форм и возникновению разных форм изоляции.
Принцип дивергенция объясняет процесс образования и более крупных (надвидовых) систематических групп и возникновение разрывов между ними.
Триплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20 амінокислот, які разом утворюють триплет, або кодон.
Безперервність — кодони не розділяються між собою, тобто інформація зчитується безперервно. Кожний з кодонів не залежить один від одного і під час біосинтезу зчитується повністю.
Дискретність — один і той же нуклеотид не може входити одночасно до складу двох або більш кодонів.
Специфічність — кожний кодон може кодувати лише одну амінокислоту. Завдяки цьому генетичний код не перекривається.
Виродженість — одна і та ж амінокислота може кодуватися декількома різними кодонами.
Колінеарність — послідовність кодонів нуклеотидів точно відповідає послідовності амінокислотних залишків у поліпептиді.
Наявність термінальних кодонів — беззмістовних, або стоп-кодонів, які не здатні кодувати амінокислоти. Вони виконують функцію роздільника між двома ланцюгами кодонів та переривають синтез поліпептиду.
Дарвин использовал принцип дивергенции для объяснения видообразования в природе, где дивергенция:
Возникает: если вид занимает обширный ареал и при к разным экологическим условиям
Выражается: в появлении каких-либо различий между первоначально сходными популяциями
Обусловлена: неодинаковым направлением естественного отбора в разных частях ареала вида
Приводит: к возникновению разнообразных по строению и функциям организмов, что обеспечивает более полное использование условий среды, так как, по Дарвину, наибольшая «сумма жизни» осуществляется при наибольшем разнообразии строения
Поддерживается: борьбой за существование
Обычно даже незначительно специализированные формы обладают селективным преимуществом, что быстрому вымиранию промежуточных форм и возникновению разных форм изоляции.
Принцип дивергенция объясняет процесс образования и более крупных (надвидовых) систематических групп и возникновение разрывов между ними.
Безперервність — кодони не розділяються між собою, тобто інформація зчитується безперервно. Кожний з кодонів не залежить один від одного і під час біосинтезу зчитується повністю.
Дискретність — один і той же нуклеотид не може входити одночасно до складу двох або більш кодонів.
Специфічність — кожний кодон може кодувати лише одну амінокислоту. Завдяки цьому генетичний код не перекривається.
Виродженість — одна і та ж амінокислота може кодуватися декількома різними кодонами.
Колінеарність — послідовність кодонів нуклеотидів точно відповідає послідовності амінокислотних залишків у поліпептиді.
Наявність термінальних кодонів — беззмістовних, або стоп-кодонів, які не здатні кодувати амінокислоти. Вони виконують функцію роздільника між двома ланцюгами кодонів та переривають синтез поліпептиду.