У камбия клетки по форме прозенхимные, то есть удлинённо-заострённые, со скошенными концами. Так как каждая клетка сильно вытянута, то ее длина в десятки раз превышает ширину. На продольном разрезе клетка имеет почти правильную прямоугольную форму. В ней находятся цитоплазма, ядро и все присущие ей органеллы. В цитоплазме происходит медленное движение, а ее состояние меняется по сезонам. Продолговатое ядро расположено в центральной части клетки, а в плазме имеются запасные питательные вещества, состоящие из масла. Оболочка клеток тонкая, утолщение радиальных стенок происходит только на зиму. Цитоплазма клеток камбия, как и крови, активирует клетку к делению. Клетки камбия делятся полярно, то есть с одной стороны образуют древесину, а с другой - кору дерева. Деление клеток осуществляется не пропорционально, коры образуется гораздо меньше, чем древесины. Только клетки определенного типа в камбиальном кольце делиться, это так называемые инициальные клетки. Деление происходит продольно на две клетки тангентальной перегородкой. Одна из этих клеток становится новой инициальной клеткой, сохраняя свойства материнской клетки к последующему делению. Другая клетка, разделившись пополам еще раз, превращается в постоянные клетки или луба, или древесины, в зависимости от того, к какой части они примыкают. Отложение клеток древесины происходит по направлению к центру стебля, а клеток луба – к краю. Камбиальное кольцо расширяется за счет деления клеток камбия радиальными перегородками.
тому зниження її активності є об’єктивним критерієм характеристики патологічних процесів,
адже хімічний склад слини відображає загальний
стан обміну речовин в організмі.
Як свідчать наші попередні дослідження [4],
за розвитку виразки на язиці відбувається порушення кровопостачання в пошкоджених ділянках язика. На межі ушкоджених тканин розвивається запальна реакція, що призводить до підвищення секреції слинними залозами. Склад слини
змінюється, внаслідок чого знижується захисна
функція слизових оболонок ротової порожнини.
Ці зміни мають зворотній зв’язок (одночасне
домінантне посилення збудження в гіпоталамічних центрах за патологічного стану організму).
Тому ми вважаємо, що виразкова хвороба язика
розвивається за принципом “зачарованого кола”.
Згідно з вищевикладеним, гіперсалівація (збільшення секреції слини слинними залозами), що
галась у тварин дослідної групи, була
пов’язана з розвитком виразок на язиці. Наслідком цього стало зниження активності досліджуваного ферменту.
У камбия клетки по форме прозенхимные, то есть удлинённо-заострённые, со скошенными концами. Так как каждая клетка сильно вытянута, то ее длина в десятки раз превышает ширину. На продольном разрезе клетка имеет почти правильную прямоугольную форму. В ней находятся цитоплазма, ядро и все присущие ей органеллы. В цитоплазме происходит медленное движение, а ее состояние меняется по сезонам. Продолговатое ядро расположено в центральной части клетки, а в плазме имеются запасные питательные вещества, состоящие из масла. Оболочка клеток тонкая, утолщение радиальных стенок происходит только на зиму. Цитоплазма клеток камбия, как и крови, активирует клетку к делению. Клетки камбия делятся полярно, то есть с одной стороны образуют древесину, а с другой - кору дерева. Деление клеток осуществляется не пропорционально, коры образуется гораздо меньше, чем древесины. Только клетки определенного типа в камбиальном кольце делиться, это так называемые инициальные клетки. Деление происходит продольно на две клетки тангентальной перегородкой. Одна из этих клеток становится новой инициальной клеткой, сохраняя свойства материнской клетки к последующему делению. Другая клетка, разделившись пополам еще раз, превращается в постоянные клетки или луба, или древесины, в зависимости от того, к какой части они примыкают. Отложение клеток древесины происходит по направлению к центру стебля, а клеток луба – к краю. Камбиальное кольцо расширяется за счет деления клеток камбия радиальными перегородками.
Амілаза бере участь у розщепленні складних
компонентів корму вже у ротовій порожнині,
тому зниження її активності є об’єктивним критерієм характеристики патологічних процесів,
адже хімічний склад слини відображає загальний
стан обміну речовин в організмі.
Як свідчать наші попередні дослідження [4],
за розвитку виразки на язиці відбувається порушення кровопостачання в пошкоджених ділянках язика. На межі ушкоджених тканин розвивається запальна реакція, що призводить до підвищення секреції слинними залозами. Склад слини
змінюється, внаслідок чого знижується захисна
функція слизових оболонок ротової порожнини.
Ці зміни мають зворотній зв’язок (одночасне
домінантне посилення збудження в гіпоталамічних центрах за патологічного стану організму).
Тому ми вважаємо, що виразкова хвороба язика
розвивається за принципом “зачарованого кола”.
Згідно з вищевикладеним, гіперсалівація (збільшення секреції слини слинними залозами), що
галась у тварин дослідної групи, була
пов’язана з розвитком виразок на язиці. Наслідком цього стало зниження активності досліджуваного ферменту.
Висновки:
1. За виразкової хвороби язика у телят 4–6-
місячного віку відмічається зниження активності
слинної амілази у 2,9 разу по відношенню до
клінічно здорових тварин.
2. У 65 % телят за виразкових уражень язика
гається гіперсалівація.
Объяснение: