питания организма является одной из характеристик, позволяющих разнести живые существа по таксономическим категориям. Конечно, можно шутить на тему, что питания определяет сознание, но сегодня на планете существует всего три получения жизненной энергии.ХемотрофыХемотрофы существуют благодаря своей получать энергию в процессе окислительных или восстановительных реакций органических и неорганических веществ. В качестве «пищи» хемотрофам подойдет все: сероводород и метан, сера и углеводы, двухвалентное железо и белок, жиры и углеводороды. Желательно, чтобы в процессе хемосинтеза участвовала вода и газ. Одним хемотрофам обязательно нужен кислород, другим хватит метана.Классическими представителями хемотрофов являются бактерии. Благодаря своей «всеядности» эти организмы могут существовать практически в любой среде, от впадины термального или сильно минерализированного водоема до внутренних органов человека, от куска хлеба или плоти до колбы с нефтью. Кстати, примером полезной деятельности хемотрофов может стать история про образование минеральной воды типа «Нафтуся». Атмосферные осадки просачиваются в насыщенные нефтью подземные полости. Десяток лет и бактерии полностью перерабатывают смесь жидкостей, превращая их в целебный напиток.АвтотрофыАвтотрофы живут благодаря тому, что в процессе эволюции они при самостоятельно получать жизненную энергию, используя для этого солнечный свет и углекислый газ. Типичными примерами автотрофов являются растения и зеленые бактерии. И, естественно, процесс преобразования CO2 и воды под действием солнечных квантов в органические вещества, в большинстве случаев в глюкозу, называется фотосинтезом.Благодаря своей самостоятельно продуцировать необходимую им энергию растения-автотрофы лежат в основе пищевой пирамиды.ГетеротрофыГетеротрофы сами энергию не продуцируют, а занимаются тем, что поедают тех, кто это делает. Чтобы выжить, они должны «заправиться» веществами экзогенного происхождения. Их пищеварительная система ориентирована на расщепление полимеров, произведенных другими организмами, до удобоваримых мономеров.В списке гетеротрофов значатся все животные, грибы, некоторые виды бактерий и отдельные растения. Например, 30 видов хищницы раффлезии, заразиха или петров крест.Сами гетеротрофы поделены на 2 группы: консументы и редуценты. Консументы только потребляют произведенные автотрофами органические вещества. Редуценты же разлагать потребленные органические вещества до уровня неогранических.Группа консументов поделена на несколько уровней. Например, консументом первого уровня будет антилопа, поедающая зеленую траву, или мышка, объедающая пшеничный колосок. Консументом второго порядка может стать лев, поужинавший антилопой, или сова, словившая мышку. Консументом третьего порядка станет гиена, доевшая убитого льва, или рысь, поймавшая сову.Редуцентами являются грибы и бактерии гниения. Их задача – разложить остатки живых существ до уровня простых органических или неогранических соединений, пригодных для употребления автотрофами и хемотрофами.TheDifference.ru определил, что отличие хемотрофов и автотрофов от гетеротрофов заключается в следующем:Главное отличие хемотрофов и автотрофов от гетеротрофов заключается в или не производства жизненной энергии. Первая пара делает это самостоятельно, используя энергию Солнца или химические реакции.Хемотрофы и автотрофы теоретически могут существовать без гетеротрофов, последние же без чужой жизненной энергии не проживут.Хемтрофы имеют самый примитивный уровень организации и микроскопические размеры. Большинство гетеротрофов, за исключением грибов и пары десятков видов растений, имеют самую сложную организацию и являются вершиной пищевой пирамиды. Подробнее:http://thedifference.ru/chem-otlichayutsya-xemotrofy-avtotrofy-i-geterotrofy/
Антибіотики - хіміотерапевтичні речовини, що продукуються мікроорганізмами, тваринними клітинами, рослинами, а також їх похідні і синтетичні продукти, які володіють виборчою здатністю пригноблювати і затримувати ріст мікроорганізмів, а також пригнічувати розвиток злоякісних новоутворень [11]. Описано більше п'яти тисяч антибіотиків. По хімічній природі антибіотики належать до різних груп з'єднань [5]. Антибіотики - речовини, які можуть бути отримані з мікроорганізмів, рослин, тваринних тканин або синтетичним шляхом, що мають виражену біологічну активність відносно мікроорганізмів [13]. Більшість відомих в теперішній час антибіотиків утворюються саме клітинами мікроорганізмів [10]. Ці спеціалізовані продукти життєдіяльності різних організмів володіють здатністю в незначних концентраціях вибірково пригнічувати розвиток мікроорганізмів. Термін "антибіотики" означає "проти життя".С. Ваксман, що запропонував цей термін, мав на увазі згубну дію речовин на мікробів [6]. Перший природний антибіотик був відкритий в 1929 р. англійським бактеріологом А. Флемінгом [11]. Відкриття було справою випадку. Переглядаючи чашки з посівом стафілокока, А. Флемінг помітив, що на чашці, забрудненій пліснявою Penicillium, ріст стафілокока відсутній. Виділення колонії плісняві в чисту культуру і повторення досвіду підтвердило колишні результати. Виявилось, що пліснява пригнічувала ріст не лише стафілокока, але і усіх грампозитивних мікробів [6]. При вивченні пліснявого гриба Penicillum notatum, що перешкоджає росту бактеріальної культури, А. Флемінг виявив речовину, що затримує ріст бактерій, і назвав його пеніциліном [11]. Потужним стимулом для дослідження антибіотичних речовин стало отримання мікробіологом Р. Дюбо тиротрицину (1939) із спорової палички Bac. brevis. Тиротрицин в нікчемних концентраціях вбивав патогенних бактерій як в пробірці, так і в організмі зараженої тварини. З відкриттям тиротрицину поновилися роботи по вдосконаленню методів отримання і очищення пеніциліну. Особливо інтенсивні дослідження почали проводитися на батьківщині А. Флемінга оксфордською групою учених, яку очолили лікар-бактеріолог X. Флорі і біохімік Д. Чейн. У 1941 р. ними був отриманий чистий кристалічний концентрований сухий препарат - пеніцилін. Препарат мав високу активність: в нікчемній концентрації (1: 5107) згубно діяв на гноєрідніх коків, залишаючись нетоксичним для людини. Велике практичне значення пеніциліну привело в дуже короткий час до створення промисловості пеніциліну. Услід за пеніциліном була відкрита серія інших антибіотиків, що утворюються грибами, бактеріями, актиноміцетами і іншими організмами. Так, в 1942 р. Г.Ф. Гаузе і М. Г Бражнікова отримали антибіотик Граміцидін радянський (Граміцидін С). Продуцентом його виявилася спорова паличка Bac. brevis. Граміцидін С відрізняється від тиротрицину Р. Дюбо по хімічному складу і біологічній дії. Він є поліпептидом, що складається з п'яти типів амінокислот. Тиротрицин включає два різні поліпептиди - тироцидин і Граміцидин. Останній містить 24 амінокислотні залишки. Крім того, Граміцидин С характеризується ширшим спектром антибактеріальної дії. У 1944 р. С. Ваксман із співробітниками з променистого грибка Streptomyces griseus отримали антибіотик стрептоміцин. Це відкриття стало потужним поштовхом до усебічного вивчення актиноміцетів і пошуку серед них продуцентів нових антибіотиків
Подробнее:http://thedifference.ru/chem-otlichayutsya-xemotrofy-avtotrofy-i-geterotrofy/