Вот тебе оба понятия, сравни сама. Все очень просто. МНОГОКЛЕТОЧНЫЕ организмы, животные (Metazoa), растения (Metaphyta) и грибы, тело к-рых состоит из мн. клеток и их производных (разл. виды межклеточного вещества) . Характерный признак М.— качеств, неравноценность клеток, слагающих их тело, их дифференцировка и объединение в комплексы разл. сложности (ткани и органы) , выполняющие разные функции в целостном организме. Для М. характерно также индивидуальное развитие (онтогенез) , начинающееся в большинстве случаев (исключая вегетативное размножение) с деления одной клетки (зиготы, споры) . Тенденции к переходу в многоклеточное состояние возникали в процессе эволюции у простейших, водорослей и бактерий (многоядер-ность, колониальность и т. п.) , но б. ч. остались незавершёнными. Существуют разл. гипотезы происхождения М. (напр. , гастреи теория, фагоцителлы теория и ряд др.) , однако единого мнения по этому вопросу нет. Наиб, вероятно, что М. возникли впервые в результате усложнения организации нек-рых колониальных простейших (жгутиконосцев) . Ископаемые остатки низших М. (напр. , губок) известны с кембрия ОДНОКЛЕТОЧНЫЕ организмы, тело к-рых состоит из одной клетки. Существуют 2 уровня организации О. : прокариотный и эукариотный. Для О. -прокариот (бактерии и синезелёные водоросли, или цианооактерии) характерно отсутствие дифференцир. клеточного ядра. О. -эукариоты (одноклеточные зелёные и нек-рые др. водоросли и простейшие) обладают клеточным ядром митотически делиться. По общему плану строения и набору органоидов О. -эукариоты сходны с клетками многоклеточных организмов, однако в функц. отношении несравнимы с ними, т. к. сочетают свойства клетки и самостоят, организма. Среди О. есть очень просто устроенные (хлореллы, амёбы) и весьма сложные (ацетабулярии, инфузории) . Многие О. образуют колонии. От О. произошли многоклеточные.
Кого називають натуралістами. Учені — це люди, які цілеспрямовано вивчають явища навколишнього світу. Тих, які досліджують явища природи, називають натуралістами. У минулому, вивчаючи здебільшого рослини і тварин, натуралісти шукали відповіді на запитання про їх будову, життєдіяльність, походження, різноманітність, взаємодію між собою тощо.Учені-натуралісти не лише гають та описують природу, а й проводять експерименти. Один із таких експериментів провів у XVIII ст. англійський натураліст Джозеф Прістлі. У результаті цього експерименту було встановлено, що рослини виділяють кисень — «газ життя».Джозеф Прістлі Дослідженням натуралістів сприяли географічні подорожі.Не всі погляди натуралістів залишаються донині правильними. Частина з них застаріла. Але це не применшує внеску вчених-натуралістів минулого для формування сучасних природничих наук. Своїми працями вони започаткували цілеспрямоване дослідження тіл живої та неживої природи, яке привело до розвитку фізики, біології, хімії, географії, астрономії.Неабияку увагу вчені-натуралісти минулих століть приділяли дослідженню організму людини. Всесвітньо відомий лікар Парацельс (1493— 1541 pp.) теж був натуралістом. Він відстоював думку про те, що жива і нежива природа має однаковий склад. Це давало йому змогу успішно добирати речовини для лікування хворих.Здобутки лікаря і натураліста Парацельса відкрили широкі горизонти для розвитку медицини. З тих пір минуло багато часу. Нині аптеці є багато ліків, створених завдяки дослідженням учених.Натуралісти ведуть за природою, пізнають її дослідницьким шляхом, описують побачене. Завдяки науковій діяльності вчених- натуралістів сформувалися природничі науки — астрономія, біологія, фізика, географія, хімія.ПарацельсМ. В. Ломоносов (1711 — 1765). Відомий російський природодослідник Михайло Васильович Ломоносов здійснив багато відкриттів. Зокрема, він дійшов висновку, що на Землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. Учений відкрив закон збереження маси речовин. М. Ломоносов деякий час навчався в Україні у Києво-Могилянській академії. Потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.М. В. ЛомоносовЧарлз ДарвінЧарлз Дарвін (1809—1882). Англійський учений-натураліст Чарлз Дарвін увійшов в історію природничих наук як дослідник походження видів живих організмів на Землі. Проведенню досліджень посприяло п’ятирічне навколосвітнє плавання в 1831—1836 pp. За цей час він зібрав велику кількість цінних для науки матеріалів (рештки викопних тварин, численні зразки рослин, описи за природою в різних куточках Землі). Завдяки зібраній ним колекції рослин і тварин стало відомо про поширення організмів на нашій планеті. Чарлз Дарвін зробив висновок, що вимерлі тварини й ті, які існують нині, мають спільне походження, але останні істотно змінилися. Свої погляди природодослідник виклав у книжці «Походження видів шляхом природного добору». Усі примірники книжки було розкуплено за один день, що свідчить про видатні успіхи вченого.В. І. Вернадський (1863—1945 рр). Україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня Володимиром Івановичем Вернадським. Він став організатором і першим президентом Академії наук України, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. Дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. Тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку Землі, в якій поширене життя. Свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «Біосфера» (1926 p.). В. Вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність України.Скарбничка знаньЗемля — єдина з усіх відомих планет, де існує життя. Оболонка, в якій поширене життя, називається біосферою (мал. 8). Вона охоплює частину атмосфери (заввишки близько 20 км від поверхні Землі), частину літосфери — твердої оболонки (завглибшки 5 км) та всю гідросферу — водну оболонку Землі.В. І. ВернадськийМал. 8. Складові біосфериСтаньте дослідниками природиНині юними натуралістами називають учнів, які під керівництвом учителя вивчають рослини і тварин у шкільних куточках живої природи, на станціях юних натуралістів тощо. Ви також можете долучитися до одного з гуртків. Водночас можна самостійно провести нескладне дослідження (тривалістю не менше місяця) за поведінкою, живленням життя домашньої тварини. Для фіксування результатів по можливості використовуйте фотографування. Доберіть із різних джерел цікаві відомості про тварину, за якою гаєте. З’ясуйте, персонажами яких казок, легенд чи пісень вона є.
МНОГОКЛЕТОЧНЫЕ
организмы, животные (Metazoa), растения (Metaphyta) и грибы, тело к-рых состоит из мн. клеток и их производных (разл. виды межклеточного вещества) . Характерный признак М.— качеств, неравноценность клеток, слагающих их тело, их дифференцировка и объединение в комплексы разл. сложности (ткани и органы) , выполняющие разные функции в целостном организме. Для М. характерно также индивидуальное развитие (онтогенез) , начинающееся в большинстве случаев (исключая вегетативное размножение) с деления одной клетки (зиготы, споры) . Тенденции к переходу в многоклеточное состояние возникали в процессе эволюции у простейших, водорослей и бактерий (многоядер-ность, колониальность и т. п.) , но б. ч. остались незавершёнными. Существуют разл. гипотезы происхождения М. (напр. , гастреи теория, фагоцителлы теория и ряд др.) , однако единого мнения по этому вопросу нет. Наиб, вероятно, что М. возникли впервые в результате усложнения организации нек-рых колониальных простейших (жгутиконосцев) . Ископаемые остатки низших М. (напр. , губок) известны с кембрия
ОДНОКЛЕТОЧНЫЕ
организмы, тело к-рых состоит из одной клетки. Существуют 2 уровня организации О. : прокариотный и эукариотный. Для О. -прокариот (бактерии и синезелёные водоросли, или цианооактерии) характерно отсутствие дифференцир. клеточного ядра. О. -эукариоты (одноклеточные зелёные и нек-рые др. водоросли и простейшие) обладают клеточным ядром митотически делиться. По общему плану строения и набору органоидов О. -эукариоты сходны с клетками многоклеточных организмов, однако в функц. отношении несравнимы с ними, т. к. сочетают свойства клетки и самостоят, организма. Среди О. есть очень просто устроенные (хлореллы, амёбы) и весьма сложные (ацетабулярии, инфузории) . Многие О. образуют колонии. От О. произошли многоклеточные.