Кроманьонцы — это ранние представители современного человека в Европе и отчасти за её пределами, жили позже неандертальцев и были уже очень похожи на современного человека. Кроманьонец параллельная ветка в развитии разумных гоминидов. В интеллектуальном плане кроманьонцы, скорее всего, превосходили человека разумного, который перенял многие навыки и особенности поведения у кроманьонцев. Цивилизация (или ареал, если угодно) кроманьонцев были ограничены скованной ледниками Европой. С наступлением очередного потепления на эту территорию проник человек разумный. Строго говоря, никто не может сказать как складывались отношения между различными видами живых существ. Очевидно, что могли и были стычки. Также очевидно, что, не смотря на внешнее сходство, между кроманьонцами и человеком разумным были невозможны браки. Генетические отличия оказались столь велики, что надеяться на общее потомство было невозможно. Кроме того, потепление, привело к тому, что вместе с человеком разумным на территории Европы оказались новые инфекции. У человека был развит к ним определенный иммунитет, а для кроманьонца дела заканчивались очень плохо. Нечто подобное наблюдалось, когда европейский человек встретился с коренными американскими индейцами. Индейцы умирали от завезенной извне заразы, а европейцы возвращались домой с новыми модными болезнями, которые приводили к серьезным пандемиям, например, первое пришествие сифилиса в Европу. Остатки кроманьонцев еще долго укрывались в горах, когда субконтинент вовсю освоил человек. Видимо, контакты между разумными существами к этому моменту почти прекратились.
■ вкритий трьома мозковими оболонками – твердою, м'якою і павутинною;
■ складається з 5 відділів: великого (кінцевого), проміжного, середнього, заднього і довгастого;
■ проміжний, середній, довгастий відділи і міст утворюють стовбур головного мозку, нижня поверхня півкуль і стовбурова частина називаються основою мозку,
■ сіра речовина розміщена на периферії (кора великого мозку і мозочка), а біла – в глибині; у стовбурі сіра речовина у вигляді ядер;
■ від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів",
■ через увесь стовбур головного мозку проходить сітчастий утвір (ретикулярна формація) – особливе скупчення нейронів, яке здійснює регуляцію збудливості і тонусу відділів ЦНС;
■ навколо верхньої частини стовбура розміщена лімбічна система (первісний мозок) – сукупність структур (морський коник, мигдалеподібне тіло, поясна закрутка, прозора перегородка), які беруть активну участь у підтриманні гомеостазу, вияві інстинктів, модуляції поведінки, виходячи з внутрішніх потреб організму.
Будова головного мозку:
■ вкритий трьома мозковими оболонками – твердою, м'якою і павутинною;
■ складається з 5 відділів: великого (кінцевого), проміжного, середнього, заднього і довгастого;
■ проміжний, середній, довгастий відділи і міст утворюють стовбур головного мозку, нижня поверхня півкуль і стовбурова частина називаються основою мозку,
■ сіра речовина розміщена на периферії (кора великого мозку і мозочка), а біла – в глибині; у стовбурі сіра речовина у вигляді ядер;
■ від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів",
■ через увесь стовбур головного мозку проходить сітчастий утвір (ретикулярна формація) – особливе скупчення нейронів, яке здійснює регуляцію збудливості і тонусу відділів ЦНС;
■ навколо верхньої частини стовбура розміщена лімбічна система (первісний мозок) – сукупність структур (морський коник, мигдалеподібне тіло, поясна закрутка, прозора перегородка), які беруть активну участь у підтриманні гомеостазу, вияві інстинктів, модуляції поведінки, виходячи з внутрішніх потреб організму.