Географічне видоутворення (алопатричне) відбувається внаслідок географічної ізоляції у випадках виникання географічних перешкод (гірські хребти. вода) або в результаті розселення популяцій вихідного виду за межі ареалу. Географічне видоутворення є найпоширенішим типом видоутворення.
Існує багато прикладів географічного видоутворення. Це і класичн Ч. Дарвіна над різноманіттям в’юрків на островах Галапагосу, і величезний матеріал, накопичений систематиками. Для пояснення фактів географічного видоутворення слід ураховувати дані палеогеографії (науки про будову земної поверхні минулих епох) та геології (науки про будову Землі). Наприклад, у Північній Америці живуть види бобрів і норок, близькі до євразійських. За геологічними даними, кілька сотень тисяч років тому Азія та Північна Америка були з’єднані суходольним містком. На їхній спільній території жили одні й ті самі види бобрів і норок- Після утворення Берингової протоки внаслідок географічної ізоляції євразійські та американські популяції цих тварин перетворилися на окремі види.
Заяц-беляк является типичным обитателем леса и кустарниковых зарослей, т. е. "закрытых" биотопов. В полях, лугах и степных участках, так называемых"открытых" биотопах редок. Наиболее охотно беляки заселяют леса с преобладанием осины и дуба, смешанные, сосново-лиственные и различные молодняки. Изменение численности зайцев-беляков определяется рядом факторов, из которых хищники, почти не нормированный отстрел, болезни и паразиты имеют наибольшее значение. Очень велико влияние хорошо вооруженной большой армии охотников; все еще многочислен главный враг зайцев - лиса, которая кормится, в основном, в лесах и по их опушкам. Некоторое отрицательное влияние оказывает применение ядохимикатов для борьбы с вредными лесными насекомыми, от которых нередко гибнут и зайцы. Пищей зайцу-беляку служат более 80 видов травянистой, кустарниковой и древесной растительности. В бесснежный период в рационе преобладают травы, а зимой веточки и кора кустарников и деревьев - различные виды ив, осина, береза, дуб, лещина и др.
Географічне видоутворення (алопатричне) відбувається внаслідок географічної ізоляції у випадках виникання географічних перешкод (гірські хребти. вода) або в результаті розселення популяцій вихідного виду за межі ареалу. Географічне видоутворення є найпоширенішим типом видоутворення.
Існує багато прикладів географічного видоутворення. Це і класичн Ч. Дарвіна над різноманіттям в’юрків на островах Галапагосу, і величезний матеріал, накопичений систематиками. Для пояснення фактів географічного видоутворення слід ураховувати дані палеогеографії (науки про будову земної поверхні минулих епох) та геології (науки про будову Землі). Наприклад, у Північній Америці живуть види бобрів і норок, близькі до євразійських. За геологічними даними, кілька сотень тисяч років тому Азія та Північна Америка були з’єднані суходольним містком. На їхній спільній території жили одні й ті самі види бобрів і норок- Після утворення Берингової протоки внаслідок географічної ізоляції євразійські та американські популяції цих тварин перетворилися на окремі види.
Пищей зайцу-беляку служат более 80 видов травянистой, кустарниковой и древесной растительности. В бесснежный период в рационе преобладают травы, а зимой веточки и кора кустарников и деревьев - различные виды ив, осина, береза, дуб, лещина и др.