Расположите в правильной последовательности основные процессы дыхания растений
1)Гликолиз.
2)Транспорт сахаров в клетку.
3)Окислительное декарбоксилирование ПВК
4)Цикл Кребса.
5)Функционирование дыхательной ЭТЦ.
6)Окислительное фосфорилирование.

Чтобы не замерзнуть зимой, осенью животные накапливают толстый слой жира, их мех становится более густым. Дело в том, что жир и мех плохо проводят тепло, которое вырабатывает организм, и таким образом препятствуют охлаждению внутренних органов. Обратите внимание, к примеру на свою кошку. Летом шерсть у нее редкая, потому что жарко, а на зиму становится роскошной. Или посмотрите на белку — ее можно увидеть не только в лесу, но и в парках. С приходом зимы она заметно округляется, надевает красивую шубку. Теперь белке ни снег, ни морозы не страшны! Есть еще одно при с которого животные справляются с тяготами зимней жизни, — спячка. Во время спячки все химические превращения в организме замедляются и потребность в пище уменьшается. Это позволяет животным пережить зиму. В спячку впадают многие животные, например, медведь, черепаха, сурок.

БРОНХОЕКТАТИЧНА ХВОРОБА
Бронхосктатична хвороба - патологічний стан, який характеризується регіональним розширенням бронхів, що супроводжується хронічним нагноєнням у цих розширеннях.
Найбільш частими причинами бронхоектатичної хвороби є хронічні бронхіти, пневмонії, абсцес легені, туберкульоз, пневмоконіози, бронхіальна астма. Нерідко бронхосктази виникають на фоні дифузного або вогнищевого пневмосклерозу. Вроджені бронхосктази гаються рідко і пов'язані з аномаліями розетку стінки бронха.
Порушення нервової регуляції, крово- та лімфообігу в стінці бронха призводить до дистрофічних і деструктивних змін у ній, виникнення бронхосктазів. 
Патологічна анатомія. Розрізняють циліндричне, веретеноподібне та мішкоподібне розширення бронхів. Унаслідок ураження стінки бронха відбуваються значні структурні зміни в слизовій оболонці, атрофія та загибель м'язових і еластичних волокон, дистрофія хрящової тканини. Частіше бронхосктази локалізуються в нижніх ділянках легень, але у міру розвитку хвороби можуть поширюватися на нові ділянки легені. 
 У хворих зменшується маса тіла, відсутній апетит. При затримці виділення харкотиння температура тіла можепідвищуватись до 38°С і більше. Під час загострення хвороби зростають загальна слабість, пітливість, кашель, кількість виділеного харкотиння, підвищується температура тіла.
 Бронхосктатичну хворобу діагностують на основі появи вологого кашлю після перенесеної пневмонії, гострих респіраторних захворювань, частих пневмоній з однією і тією ж локалізацією, стійкої аускультативної картини. Суттєвими у діагностиці бронхосктатичної хвороби є дані рентгенологічного та особливо бронхографічного досліджень.
Профілактика бронхоектатичної хвороби полягає у своєчасному Лікуванні пневмоній, бронхітів, гострих респіраторних захворювань, коклюшу. Велику увагу приділяють загартуванню організму, заняттям фізичною культурою, відмові від куріння та зловживання алкоголем.