Рассмотре рисунок и определите какой тип листьев представен на рисунке какие структуры обозначаны цифрами 1 2 3 4 какую функцию выполняет структура под 1 цифрой контрольная
Трансформовані клітини характеризуються низкою особливостей: нерегульований безмежний ріст, неконтрольований поділ, порушення диференціації, здатність до інфільтрації (вростання в навколишні тканини) та знищення сусідніх нормальних клітин, можливість мігрувати по організму й утворювати метастази — вторинні колонії в органах і тканинах. В організмі тварин й людини трансформації зазнають найбільшою мірою клітини епітеліальних тканин.
Перетворення нормальних клітин на трансформовані визначаються змінами генів, відповідальних за регуляцію клітинного циклу, диференціації та запрограмованої загибелі клітин. Крім мутацій у трансформованих клітинах відбуваються й зміни експресії деяких генів. Гени, причетні до розвитку онкозахворювань, зазвичай поділяють на три групи — протоонкогени, антионкогени та гени-мутатори.
Протоонкогени — гени, нормальна функція яких полягає в стимуляції поділу клітини та пригніченні апоптозу. До цієї групи відносять також гени, що стимулюють проростання судин в орган або тканину. Мутації цих генів стимулюють розвиток новоутворень, і при цьому вони перетворюються на онкогени. Антионкогени, або гени-супресори пухлин, — гени, нормальна функція яких полягає в затриманні процесів поділу клітин та активації апоптозу. Для розвитку новоутворення в більшості випадків потрібна інактивація обох алелів генів. Гени-мутатори — гени, нормальна функція яких полягає в підтриманні цілісності геному. Їхня інактивація унаслідок мутацій є причиною збільшення частоти мутацій будь-яких генів, у т. ч. протоонкогенів і генів-супресорів.
Отже, виникнення та розвиток онкологічних захворювань пов'язані з діяльністю протоонкогенів, онкогенів, антионкогенів і генів-мутаторів.
Одним из важных положений в теории естественного отбора Ч.Дарвина занимает учение о при окрасках. В свое время, когда теория создавалась и Дарвин полемизировал с Ж.-Б. де Ламарком о механизмах возникновения признаков, защитные окраски служили весомым аргументом в дикуссии. Действительно, объсянить возникновение покровительственной, предостерегающей окраски или мимикрии ламарковским путем упражнения органов и исходя из внутреннего стремления к самоусовершенствованию, нельзя (или очень сложно).
Но далеко не все многообразие окрасок животных может быть объяснено через описанный Дарвином механизм выживания более при при давлении отбора. При окраски (покровительственная, или криптическая, расчленяющая, предостерегающая, угрожающая, разные формы мимикрии) обычно формируются у мелких организмов - насекомых, земноводных, рыб - под прессом хищников, причем высокоорганизованных хищников с хорошим зрением и развитой памятью. Так, у предостерегающей окраски адаптивность основана на том, что хищник, раз попробовав защищенное животное, не только запомнит те неприятные ощущения, которые у него при этом возникли, но и сумеет совместить в памяти эти ощущения с видом неудачного пищевого объекта.
Трансформовані клітини характеризуються низкою особливостей: нерегульований безмежний ріст, неконтрольований поділ, порушення диференціації, здатність до інфільтрації (вростання в навколишні тканини) та знищення сусідніх нормальних клітин, можливість мігрувати по організму й утворювати метастази — вторинні колонії в органах і тканинах. В організмі тварин й людини трансформації зазнають найбільшою мірою клітини епітеліальних тканин.
Перетворення нормальних клітин на трансформовані визначаються змінами генів, відповідальних за регуляцію клітинного циклу, диференціації та запрограмованої загибелі клітин. Крім мутацій у трансформованих клітинах відбуваються й зміни експресії деяких генів. Гени, причетні до розвитку онкозахворювань, зазвичай поділяють на три групи — протоонкогени, антионкогени та гени-мутатори.
Протоонкогени — гени, нормальна функція яких полягає в стимуляції поділу клітини та пригніченні апоптозу. До цієї групи відносять також гени, що стимулюють проростання судин в орган або тканину. Мутації цих генів стимулюють розвиток новоутворень, і при цьому вони перетворюються на онкогени. Антионкогени, або гени-супресори пухлин, — гени, нормальна функція яких полягає в затриманні процесів поділу клітин та активації апоптозу. Для розвитку новоутворення в більшості випадків потрібна інактивація обох алелів генів. Гени-мутатори — гени, нормальна функція яких полягає в підтриманні цілісності геному. Їхня інактивація унаслідок мутацій є причиною збільшення частоти мутацій будь-яких генів, у т. ч. протоонкогенів і генів-супресорів.
Отже, виникнення та розвиток онкологічних захворювань пов'язані з діяльністю протоонкогенів, онкогенів, антионкогенів і генів-мутаторів.
Объяснение:
Но далеко не все многообразие окрасок животных может быть объяснено через описанный Дарвином механизм выживания более при при давлении отбора. При окраски (покровительственная, или криптическая, расчленяющая, предостерегающая, угрожающая, разные формы мимикрии) обычно формируются у мелких организмов - насекомых, земноводных, рыб - под прессом хищников, причем высокоорганизованных хищников с хорошим зрением и развитой памятью. Так, у предостерегающей окраски адаптивность основана на том, что хищник, раз попробовав защищенное животное, не только запомнит те неприятные ощущения, которые у него при этом возникли, но и сумеет совместить в памяти эти ощущения с видом неудачного пищевого объекта.