Рассмотрите тело лягушки. Укажите, из каких отделов оно состоит.
Чем отличается форма тела лягушки от формы тела рыбы? С чем это связано?
2. Почему лягушку трудно удержать в руке?
Каково значение слизи, покрывающей кожу лягушки?
3. Сравните длину передних и задних конечностей. Чем они отличаются друг от друга?
Объясните роль задних конечностей в передвижении на суше.
Какие при имеются на задних конечностях для передвижения лягушки в воде?
ответьте на эти во

1) генетика возникла в связи с разведением животных и возделыванием растений, а также с развитием медицины. с тех пор как человек стал применять скрещивание животных и растений, он столкнулся с тем фактом, что свойства и признаки потомства зависят от свойств избранных для скрещивания родительских особей. отбирая и скрещивая лучших потомков, человек из поколения в поколение создавал родственные группы – линии, а затем породы и сорта с характерными для них наследственными свойствами. развитию науки о наследственности и изменчивости особенно сильно способствовало учение ч. дарвина о происхождении видов, которое внесло в биологию метод исследования эволюции организмов. еще одним условием, способствовавшим становлением генетики как науки, явились достижения в изучении строения и поведения соматических и половых клеток.

2) основы современной генетики были сформулированы г. менделем. он открыл законы дискретной наследственности, выражающие распределение в потомстве наследственных факторов, названных вследствие генами. законы менделя: 1. закон единообразия первого поколения гибридов, иди первый закон менделя. для иллюстрации первого закона менделя — закона единообразия первого поколе­ния — воспроизведем его опыты по монтлгибридному скрещиванию растений гороха. скрещивание двух орга­низмов называется гибридизацией, потомство от скре­щивания двух особей с разной наследственностью назы­вают гибридным, а отдельную особь — гибридом. моно­гибридным называется скрещивание двух организмов, отличающихся друг от друга по одной паре альтерна­тивных (взаимоисключающих) признаков. следова­тельно, при таком скрещивании прослеживаются зако­номерности наследования только двух признаков, раз­витие которых обусловлено парой аллельных генов. все остальные признаки, свойственные данным организмам, во внимание не принимаются.   явление преобладания у гибрида при­знака одного из родителей г. мендель назвал домини­рованием.

3) развитию генетики в хх столетии способствовали несколько факторов. в первую очередь науке были полностью развязаны руки после многовекового гнета. ученые получили возможность спокойно исследовать человеческое тело. но генетика смогла развиваться именно в хх веке из-за того, что появились технологии, такие как электронные микроскопы, различая аппаратура для изучения хромосом и днк. но даже в наше время технологии еще не настолько развиты чтобы полностью изучить природу днк и расшифровать эти цепочки.

4) цель начатого в 1989 году проекта «геном человека» было секвенирование, или расшифровка, всех трех миллиардов пар оснований, из которых состоит набор инструкций, записанных в человеческом геноме, открытие генетических корней заболеваний и создание на этой основе новых лекарств.

Трішки багато інформації,можеш вибрати головне ^_^ способи регенерації у рослин на даний час не існує загальноприйнятої класифікації форм регенерації у рослин та термінології. розглянемо класифікацію, виходячи з  механізмів регенерації. і. фізіологічна регенерація - відновлення частин при їх природному зношуванні (у рослин - відновлення частин кореневого чохлика, елементів ксилеми, кори; у тварин - відновлення епітелію, слизистої тощо). ii. травматична (репаративна) регенерація: 1. регенерація, зумовлена дедиференціюванням клітин: а) заживання ран - тканини рани дедиференціюють, їх клітини починають периклинально ділитися, утворюючи фелоген, який перетворюється в корковий шар. деколи рана заростає калусом; б) органогенез, пов’язаний з утворенням калуса - клітини рани, дедиференціювавшись, переходять до неорганізованого поділу, утворюючи калус (пухкі паренхімні клітини). за певних умов окремі клітини можуть дати початок адвентивним (не з ембріональних клітин) органам: кореню, пагону; в) соматичний ембріогенез - на поверхні пошкодження утворюється калус. із окремих клітин калуса формуються соматичні зародки (ембріоїди), які за певних умов розвиваються в цілий організм (із епідермальних клітин листків бегонії на ділянці перерізаних жилок утворюються нові рослини); г) відновлення частини без утворення калуса - формування адвентивних пагонів із окремих епідермальних клітин на деякій відстані від пошкодження, відновлення флоеми чи ксилеми обхідним шляхом. 2. регенерація на рівні меристем: а) відновлення апікальних меристем - при повздовжньому розсіканні конуса наростання із кожної половинки можуть регенерувати окремі апекси, як і при незначному видаленні дистального кінця (не більше 80 мкм). у молодих листків папороті відбувається відновлення зрізаної меристематичної верхівки; б) органогенез із попередніх зачатків - відростання бокових пагонів при видаленні апікальної бруньки; відростання бокових коренів при пошкодженні дистальної частини кореневої системи - ліквідується гальмівна дія цитокініну; в) органогенез із новоутворених адвентивних зачатків. стеблові живці рослини утворюють корені завдяки активації периклинального поділу в камбії чи перициклі. індукція поділу пов’язана з дією іок, яка, рухаючись базипетально, нагромаджується в нижній частині живця.