РЕШИТЕ ТЕСТ Чарльз Дарвин:
1.создал первое эволюционное учение, но не смог объяснить причины эволюции
2.предложил использовать двойные названия вида
3.объяснил механизм возникновения при действием естественного отбора
4.изучил закономерности наследования признаков
2.Выбери общественно-экономические предпосылки возникновения учения Дарвина (Запиши в ответе цифры в порядке их возрастания.
1) рост городов;
2) успехи систематики животных и растений;
3) развитие палеонтологии и биогеографии;
4) развитие сельского хозяйства в Англии;
5) развитие представлений о свободной конкуренции;
6) создание эволюционной теории Ламарка.
3)1.1 Согласно теории Дарвина сезонную смену окраски шерсти у зайца-беляка можно объяснить:
1)внутренним стремлением к совершенствованию
2)комбинативной изменчивостью
3)избирательным сохранением полезных и элиминированием вредных признаков организма целесообразно реагировать на изменение условий
1.2 Главными движущими силами эволюции Дарвин считал?
4)Выбери два результата эволюции согласно учению Чарльза Дарвина (В ответе запиши цифры в порядке возрастания.
1) наследственная изменчивость;
2) борьба за существование;
3) образование новых видов;
4) возникновение при организмов к условиям среды;
5) возникновение различий между особями одного вида;
6) генетическое разнообразие в популяции.
5)Определи правильную последовательность событий:
1) возникает конкуренция за пищу и место обитания, т. е. борьба за существование;
2) возникает при к условиям среды;
3) выживают наиболее при к среде обитания особи, т. е. происходит естественный отбор
4) каждый вид стремится к размножению в геометрической прогрессии; рождается больше особей, чем может выжить;
5) выжившие особи передают следующему поколению удачные признаки.
6)Определи вид естественного отбора, результатом которой является появление весенних и осенних форм грибов по причине часто повторяющейся летней засухи:
1дизруптивный
2движущий
3стабилизирующий
7)Перечислены причины, которые приводят к гибели многих особей одуванчика и не дают этому виду занять весь земной шар. Укажи для каждой причины форму борьбы за существование.
А. Семена не прорастают из-за недостатка влаги — ?
Б. Одуванчики вытесняют друг друга — ?
В. Молодые всходы поедают животные —?
8)Оцени правильность утверждений о движущих силах эволюции.
А. Стабилизирующий отбор может привести к формированию двух видов из одного исходного.
Б. Результатом борьбы за существование является естественный отбор.
9)Выбери три правильные характеристики естественного отбора. (Запиши в ответе цифры в порядке их возрастания.
1. В постоянных условиях среды естественный отбор сохраняет средние значения признака.
2. В каждой популяции постоянно действует естественный отбор.
3. Стабилизирующий отбор может привести к формированию двух видов из одного исходного.
4. При изменении условий среды норма реакции признака сохраняется.
5. При изменении условий среды происходит сдвиг нормы реакции признака.
Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Пояснення:
Цитозоль представляет собой концентрированный раствор разнообразных молекул, который заполняет внутреннее пространство клетки[1]
Химически цитозоль представляет собой сложную смесь веществ, растворённых в жидкости. Хотя большая часть цитозоля представлена водой, его структура и свойства внутри клеток изучены недостаточно. Концентрации ионов, таких как катионы калия и натрия, различаются в цитозоле и внеклеточной жидкости. Эта разница концентраций существенна для таких процессов, как осморегуляция, передача сигнала и генерация потенциала действия в возбудимых клетках, таких как эндокринные, нервные и мышечные клетки. В цитозоле также содержится много макромолекул, которые могут изменять поведение молекул посредством эффекта скученности макромолекул (англ. Macromolecular crowding).
Хотя ранее цитозоль рассматривали как простой раствор молекул, он имеет несколько уровней организации. В их числе градиенты концентраций ионов (например, кальция), крупные ферментативные комплексы, которые взаимодействуют друг с другом и осуществляют разнообразные химические реакции, а также белковые комплексы вроде карбоксисом и протеасом, которые заключают в себе часть цитозоля.